Add parallel Print Page Options

20 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприходили люди з Ізраїлевих старших, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

І було мені слово Господнє таке:

Сину людський, говори з Ізраїлевими старшими та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, не відповім вам, говорить Господь Бог!

Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину людський? Завідом їх про гидоти їхніх батьків,

та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підніс Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському краї, і підніс Свою руку до них, говорячи: Я Господь, Бог ваш,

того дня Я підніс Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського краю до Краю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окраса для всіх країв.

І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидоти від очей своїх, і не занечищуйтеся божками Єгипту. Я Господь, Бог ваш!

Та були вони ворохобні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидот від очей своїх, і не покинули єгипетських божків. І подумав Я, що виллю на них Свою лютість, що докінчу на них Свій гнів посеред єгипетського краю.

І зробив Я ради Свого Ймення, щоб воно не безчестилося на очах тих народів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх очах, щоб вивести їх з єгипетського краю.

10 І вивів Я їх з єгипетського краю, і спровадив їх до пустині.

11 І дав їм постанови Свої, і познайомив їх з постановами Моїми, які коли чинитиме людина, то житиме ними.

12 І також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізнати, що Я Господь, що освячує їх.

13 Та став ворохобним проти мене Ізраїлів дім на пустині, уставами Моїми не ходили вони, і повідкидали Мої постанови, які коли чинить людина, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажали. Тому Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб вигубити їх.

14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на очах тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

15 Але й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, що не впроваджу їх до Краю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окраса він для всіх країв,

16 за те, що постанови Мої вони відкинули, а устави Мої не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божками ходило їхнє серце...

17 І змилувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця на пустині.

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божками їхніми не занечищуйтесь!

19 Я Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестерігайте й виконуйте їх.

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш!

21 Та стали ворохобні ті сини проти Мене, уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить людина, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І подумав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспокоїти гнів Мій на них на пустині.

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на очах тих народів, що на їхніх очах Я їх вивів.

23 Та й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, щоб розпорошити їх серед народів і порозсипати їх по краях,

24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

26 І занечистив Я їх їхніми дарунками, перепровадженням через огонь кожного, хто відкриває утробу, щоб спустошити їх, щоб пізнали вони, що Я Господь!

27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину людський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневірилися проти Мене:

28 коли Я ввів їх до Краю, що про нього, прирікаючи, підносив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий пагірок і всяке густе дерево, то приносили там свої жертви, і давали там свої дари, що гнівили Мене, і складали там свої любі пахощі, і приносили там свої литі жертви.

29 І сказав Я до них: Що це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама аж до цього дня.

30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечищуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидотами їхніми?

31 А приношенням ваших дарів, перепровадженням ваших синів через огонь ви занечищуєтеся при всіх ваших божках аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, не дам Я вам відповіді!

32 А що входить вам на серце, зовсім не станеться те, що ви говорите: Будемо, як інші народи, як племена Краю, служити дереву та каменю.

33 Як живий Я, говорить Господь Бог, рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю буду царювати над вами!

34 І виведу вас із тих народів, і позбираю вас із тих країв, де ви розпорошені рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю.

35 І заведу вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця,

36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського краю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

37 І проведу вас під палицею, і введу вас у зв'язок заповіту.

38 І повибираю з вас бунтівників та тих, що грішать проти Мене, повипроваджую їх з краю їхнього пробування, і до Ізраїлевої землі вже не ввійдуть вони! І пізнаєте ви, що Я Господь!

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божкам! Але потім ви напевно будете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не зневажите своїми дарунками та своїми божками...

40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, говорить Господь Бог, там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в Краю, там Я їх уподобаю Собі, і там зажадаю ваших приношень і первоплодів ваших приношень у всіх ваших святощах!

41 Любими пахощами вподобаю Собі вас, коли вас виведу з народів, і зберу вас із тих країв, де ви розпорошені, і буду Я святитися між вами на очах усіх поган.

42 І пізнаєте ви, що Я Господь, коли впроваджу вас до Ізраїлевої землі, до того Краю, що про нього, прирікаючи, підніс Я Свою руку дати його вашим батькам.

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечистилися, і почуєте огидження перед самими собою за всі ваші лиха, які наробили...

44 І пізнаєте, що я Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчинками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог.

45 (21-1) І було мені слово Господнє таке:

46 (21-2) Сину людський, зверни обличчя своє в напрямі на південь, і крапай словами на полудень, і пророкуй на ліс південного поля.

47 (21-3) І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'яний огонь не погасне, і будуть попалені ним всі простори від півдня до півночі.

48 (21-4) І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!

49 (21-5) І сказав я: О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки притчі?

Бунтівний Ізраїль

20 Сьомого року, п’ятого місяця, десятого дня[a] деякі старійшини Ізраїлю прийшли розпитати Господа. Вони посідали переді мною. Тоді слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, говори зі старійшинами Ізраїлю і скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Ви прийшли розпитати Мене? Так само правда, як те, що Я живу, Я не відповім вам”».

Так проголошує Господь Бог: «Чи ти судитимеш їх, сину людський? Чи слід їх судити? Ти повинен нагадати їм про мерзенні звички їхніх батьків. І скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Того дня, як вибрав Я Ізраїль, поклявся Я, піднявши руку, всім нащадкам дому Якова. Я відкрився їм у Єгипті. Із піднесеною рукою сказав Я їм: „Я—Господь ваш Бог”. Того дня Я поклявся їм, що виведу їх із Єгипту в землю, яку я відшукав для них, край, що тече молоком та медом, землю, найпрекраснішу з усіх. Я сказав їм: „Кожен із вас хай позбудеться гидотних бовванів, не оскверняйте себе бовванами єгипетськими. Я—Господь ваш Бог”.

Але вони повстали проти Мене, не слухаючи Моїх наказів. Вони не позбулися гидотних бовванів, на яких дивилися, не відмовилися від лжебогів єгипетських. Тож Я сказав, що виллю Свою лють на них і Свій гнів у Єгипетській землі. Але заради Свого імені Я зробив таке, щоб не зганьбити його в очах народів, поміж яких вони жили. Адже перед цими народами Я пообіцяв ізраїльтянам, що виведу їх із Єгипту. 10 Ось чому Я вивів їх із Єгипту й провів через пустелю. 11 Я дав їм Свої настанови і познайомив із Моїми законами, бо людина, що дотримуватиметься їх, живе тільки ними. 12 Дав я їм також Мої суботи як знак між нами, щоб вони знали що Я, Господь, освятив їх.

13 Однак народ Ізраїлю повстав проти Мене в пустелі. Вони не дотримувалися Моїх настанов, відмовлялися від Моїх законів—хоча людина, яка підкоряється їм, житиме. Вони також цілком осквернили мої суботи. Тож Я сказав: „Я виллю лють Свою на них і вигублю їх у пустелі”. 14 Заради Мого доброго імені, та щоб зберегти його від ганьби перед народами, в яких на очах Я вивів народ Мій з неволі, Я не знищив дітей Ізраїлю.

15 Піднявши руку, Я поклявся їм у пустелі, що не приведу їх у землю, яку дав їм—землю, що тече молоком і медом, найпрекраснішу з усіх земель. 16 Вони відмовилися від Моїх законів, і не дотримувалися Моїх настанов і осквернили Мої суботи, бо серця їхні були віддані їхнім бовванам. 17 Однак Я дивився на них із жалем і не вигубив їх, не поклав їм край у пустелі. 18 Я сказав їхнім дітям у пустелі: „Не йдіть за звичаями своїх батьків, не виконуйте їхні закони, не ганьбіть себе їхніми бовванами. 19 Я—Господь ваш Бог, дотримуйтеся Моїх настанов і старанно виконуйте Мої закони. 20 Ревно дотримуйтесь Моїх субот, бо вони є знаком особливим між вами і Мною. Я—ваш Господь, та суботи є доказом, що Я—ваш Бог!”

21 Але діти повстали проти Мене: вони не дотримувалися Моїх настанов і не виконували старанно Моїх законів—хоча людина, яка підкоряється їм, живе тільки ними. Вони осквернили Мої суботи, тож Я сказав: „Я виллю Мою лють і Мій гнів на них у пустелі, та винищу їх вщент”.

22 Але спинив Себе, заради Мого доброго імені, та щоб зберегти його від ганьби перед народами, в яких на очах Я вивів народ Мій з неволі, Я не знищив дітей Ізраїлю. 23 Тож із піднятою рукою Я присягнув їм у пустелі, що розсію їх серед народів і розкидаю по світу. 24 Бо вони не підкорялися Моїм законам, відкинули Мої настанови й осквернили Мої суботи, і очі їхні прагнули бовванів їхніх батьків.

25 Тож дав Я їм настанови недобрі й закони, за якими вони не могли жити. 26 Я дозволив їм опоганитися своїми дарами аж до жертви кожного первістка—щоб Я міг сповнити їх жахом, щоб вони пізнали, що Я Господь.

27 Через те, сину людський, говори з народом Ізраїлю і скажи їм, що Господь Бог говорить: „Ваші батьки злословили, та вступали в лихі змови проти Мене. 28 Коли Я привів їх у землю, яку обіцяв дати їм, хоч би який пагорб вони бачили чи густолисте дерево, там одразу приносили жертви і робили пожертви. Це запалювало Мій гнів. Вони дарували свій запашний ладан і виливали питні пожертви”». 29 Тоді Я спитав народ Ізраїлю: «Чому ви ходите на узвишшя? Але те узвишшя й досі там[b]».

30 Господь сказав: «Через те, що народ Ізраїлю не припинив робити ті мерзоти, скажи йому, що Господь Бог каже: „Ви поганите себе та само, як ваші батьки поганили, поводячись як повії, та поклоняючись тим самим гидотним бовванам, яким поклонялися вони?” 31 Приносячи своїх синів у вогні у пожертву, ви й далі поганите себе всіма своїми бовванами. І оце щоб Я дозволив вам розпитувати Мене, о дім Ізраїлю? Так само правда, як те, що Я живу, Я не дозволю вам розпитувати Мене». Так проголошує Господь Бог.

32 «Ви кажете: „Ми хочемо бути як інші народи, інші племена світу, що служать дерев’яним й кам’яним бовванам. 33 Так само правда, як те, що я живу, Я правитиму вами могутньою рукою, розправленим раменом та розлитою люттю. 34 Я виведу вас із-поміж народів і зберу вас із країн, де вас розпорошено могутньою рукою і розлитою люттю. 35 Я приведу вас до пустелі народів і там, віч-на-віч, Я виконаю присуд над вами. 36 Як судив батьків ваших у пустелі землі Єгипетської, так Я судитиму й вас.—Проголошує Господь Бог.— 37 Я судитиму вас, визнаю винними, та покараю за Заповітом. 38 Я очищу вас від тих, хто бунтує і постає проти Мене. Хоч і виведу їх із землі, де вони мешкають, однак вони не ввійдуть у землю Ізраїльську. Тоді ви знатимете, що Я—Господь”».

39 «А щодо тебе, доме Ізраїлю, то ось що Господь Бог говорить: „Ідіть і служіть кожен своєму боввану! Але потім, навіть не сподівайтеся, що Я вам відповім порадою, коли з питанням ви звертатиметесь до Мене. Ви не осквернятимете більше Моє святе ім’я своїми дарами огидним бовванам. 40 Весь народ ізраїльський мусить прийти до Моїй святій гори, високій гори Ізраїлю. Там, у краю, весь дім Ізраїлю буде служити Мені, і там Я їм порадою на запитання відповім. Там Я прийму ваші пожертви й добірні дари разом із вашими святими жертвами.—Так проголошує Господь Бог.— 41 Тоді Мені будуть приємні пахощі запашного ладану. Коли Я виведу вас із-поміж народів і заберу із країн, де вас розсіяно, і покажу Свою святість серед вас перед очима всіх народів. 42 Тоді ви збагнете, що Я Господь, коли приведу вас у землю Ізраїльську, в землю, яку Я із піднятою рукою поклявся відати вашим батькам. 43 Там ви згадаєте свою поведінку і всі ті вчинки, якими ви оскверняли себе, і ви відчуєте огиду до самих себе за все те зло, що зробили. 44 Ви знатимете, що Я Господь, коли Я каратиму вас заради Мого імені, але не так жорстоко, як ви заслужили своєю лихою поведінкою та розбещеними звичками, о доме Ізраїля”». Так проголошує Господь Бог.

Притча про ліс

45 Слово Господа дійшло до мене: 46 «Сину людський, повернись обличчям до Неґева, південній частини Юдеї, проповідуй і пророкуй проти лісу Неґевського краю[c]. 47 Скажи південному лісу: „Слухай слово Господа, ось що Господь Бог говорить: „Ось Я пошлю на тебе вогонь, і він пожере всі твої дерева, як зелені, так і сухі. Палаючий вогонь не згасне, і все від півдня до півночі згорить у ньому. 48 Усі побачать, що Я, Господь, запалив його і він не гасне”».

49 Тоді я сказав: «О, Господи Боже! Вони говорять про мене: „Він тільки балачки говорить, які ніколи не здійсняться”».

Footnotes

  1. 20:1 Сьомого… дня Тобто 591 р. до Р. Х.
  2. 20:29 Але… там Або «Його й досі називають «узвишшям».
  3. 20:46 лісу… краю Можливо тут Господь насміхається на людьми, тому що Неґев—це пустеля, та там немає лісів.