Add parallel Print Page Options

26 На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа, кажучи:

Так говорить Господь: Стань на подвір'ї Господнього дому, і будеш говорити всім Юдиним містам, що приходять на поклін до Господнього дому, усі ті слова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, не вбав ані слова.

Може почують вони, і вернуться кожен зо своєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, яке думаю вчинити їм через злі їхні вчинки!

І скажеш до них: Так говорить Господь: Якщо ви не будете прислухуватися до Мене, щоб ходити за Законом Моїм, якого Я дав вам,

щоб прислухуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слухали ви,

то вчиню з оцим домом, як з Шіло, а місто це дам на прокляття для всіх народів землі...

І чули священики, і пророки, і ввесь народ Єремію, що говорив ці слова в Господньому домі.

І сталося, як Єремія закінчив говорити все, що наказав був Господь сказати до всього народу, то схопили його священики, і пророки, і ввесь народ, говорячи: Ти конче помреш!

Нащо пророкував ти Господнім Ім'ям, кажучи: Як Шіло, буде дім цей, а місто це буде зруйноване, так що не буде в ньому мешканця? І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.

10 І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царського дому до дому Господнього, і сіли при вході до нової Господньої брами.

11 І сказали священики та пророки до князів та до всього народу, говорячи: Присуд смерти цьому чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми вухами!

12 І сказав Єремія до всіх князів і до всього народу, говорячи: Господь послав мене пророкувати проти цього дому, і проти цього міста всі ті слова, що ви чули.

13 А тепер поліпшіть ваші дороги та ваші чини, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.

14 А я ось я в вашій руці: робіть мені як добре, і як правдиве в ваших очах!

15 Тільки справді пізнаєте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спровадите на себе й на це місто та на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші вуха всі ці слова.

16 І сказали князі та ввесь народ до священиків та до пророків: Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім'ям Господа, нашого Бога!

17 І встали люди зо старших Краю, і сказали до всього збору народу, говорячи:

18 Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всього юдейського народу, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Сіон, як те поле, заораний буде, а Єрусалим за румовища стане, а гора цього храму підгірками лісу...

19 Чи справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не злагодив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?

20 І також пророкував був Господнім Ім'ям один чоловік, Урійя, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього Краю всі ті слова, як Єремія.

21 І почув був слова його цар Єгояким, і всі лицарі його та всі князі; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік прийшов до Єгипту.

22 І послав цар Єгояким людей до Єгипту, Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.

23 І вони вивели Урійю з Єгипту, і привели його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробів простих людей...

24 Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку народу забити його.

Єремія в небезпеці

26 На початку царювання Єгоякима, сина Йосії, царя юдейського,[a] таке слово було від Господа. Ось що Всевишній сказав: «Стань на подвір’ї оселі Господньої і промов до людей, що приходять з міст юдейських до храму молитися, цю звістку, що Я наказую тобі. Не пропусти жодного слова. Може, послухаються вони, і кожен з них зверне з лихого путі свого. Тоді це розчулить Мене, і не наведу Я те лихо, яке задумав їм вчинити за нечестивість вчинків їхніх.

Тож ти скажеш їм про те, що Господь мовить: „Якщо ви Бога не послухаєте й не житимете за законом Моїм, що настановив Я вам, якщо не будете слухати слова Моїх слуг-пророків, яких раз-у-раз Я посилаю вам, тоді зроблю Я з домом цим те ж, що зробив з Шило[b] й перетворю це місто на прокляття для всіх народів землі”».

Священики, пророки, й увесь народ чули, як Єремія промовляв ці слова у храмі Господньому. Коли ж він закінчив говорити все, що Господь йому звелів промовити, тоді священики й пророки, і люди всі схопили його зі словами: «Смерть тобі! Чому ти пророкуєш ім’ям Господа і кажеш: „З домом цим буде те ж, що й з Шило, й мешканців міста цього буде вигублено?”» І весь народ з’юрмився навколо Єремії в храмі Господньому.

10 Вельможі юдейські почули ці звинувачення, вийшли з палацу й подалися до храму Господнього. І сіли вони при вході до Нової брами, яка вела до храму. 11 Священики й пророки сказали вельможам і народу всьому: «Цього чоловіка приречено до смерті, бо пророкував він проти міста цього. Ви чули те на власні вуха».

12 Тоді Єремія сказав усім вельможам і народу всьому: «Господь послав мене пророкувати дому й місту цьому всі слова, що ви чули. 13 Тож виправте путі і вчинки ваші, коріться Всевишньому Богу вашому. Господь змилосердиться й відведе те лихо, що прорік вам. 14 Але я у руках ваших. Робіть зі мною, що вам здається добрим і справедливим. 15 Однак мусите знати напевне: якщо мене ви вб’єте, тоді кров невинного буде на вас і на цьому місті, і на мешканцях його, бо й справді Господь мене послав до вас вкласти всі ці слова у вуха ваші».

16 І вельможі, й народ увесь сказали священикам та пророкам: «Цей чоловік не заслуговує на смерть, бо він промовляв до нас іменем Господа». 17 Деякі мужі, дехто із старійшин цієї землі підвелися й промовили до всього зібрання: 18 «Михей з Морешета[c] пророкував за часів Езекії. І він сказав усьому народу юдейському: „Ось що Господь Всемогутній каже:

„Бути Сіону розораним полем,
    а Єрусалиму—руїною,
    а храмовій горі—узвишшям[d] у лісі”.(A)

19 Хіба ж Езекія, цар юдейський, разом з усіма юдеями вбив його? Хіба він не боявся Господа й не шукав Його прихильності? Та Всевишній змилосердився й відвів лихо, на яке Він їх прирік. Тож ми робимо велику шкоду душам своїм”».

20 Був також іще один чоловік, який пророкував іменем Господа,—Урія, син Шемаї, з Киріат-Єарима. Він пророкував проти міста цього й проти цього краю і казав те ж саме, що й Єремія. 21 Цар Єгояким, всі воїни і всі вельможі чули слова його. Він намагався вбити Урію, але він почув про те і втік, опинившись в Єгипті. 22 Та цар Єгояким послав людей до Єгипту: Елнатана, сина Акбора, та декого з ним. 23 Вони повернули Урію з Єгипту й привели до царя Єгоякима. Той наказав стратити його й тіло кинути на бідняцький цвинтар.

24 Але Агікам, син Шафана, захистив Єремію, тож його не видали народу і не вбили.

Footnotes

  1. 26:1 На початку… юдейського Приблизно у 609 р. до Р. Х.
  2. 26:6 Шило Місто, де ковчег перебував за часів Елі. Див.: 1 Сам. 2-4, Єр. 7:12-14.
  3. 26:18 Михей з Морешета Йдеться про автора пророцької книги, що також входить до Старого Заповіту.
  4. 26:18 узвишшям Такі узвишшя правили за невеликі святилища лжебогів, яких було багато по всій країні.