Add parallel Print Page Options

32 Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, це вісімнадцятий рік Навуходоносора.

А тоді військо вавилонського царя облягало Єрусалим, а пророк Єремія був ув'язнений в подвір'ї в'язниці, що була при домі царя Юдиного,

що ув'язнив його Седекія, цар Юдин, говорячи: Нащо ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я видам це місто в руку вавилонського царя, і він здобуде його...

А Седекія, цар Юдин, не втече від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя, і будуть говорити уста його з його устами, а очі його будуть бачити очі його...

І заведе він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відвідаю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощаститься вам...

А Єремія відказав: Було мені слово Господнє таке:

Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дядька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне право купити.

І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подвір'я в'язниці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спадщини й твій викуп, купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє.

І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім шеклів срібла.

10 А написав я купчу, і запечатав, і засвідчив свідками, та й зважив срібло вагою.

11 І взяв я купчого листа запечатаного, за законом та уставами, і відкритого.

12 І дав я купчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.

13 І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:

14 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього купчого листа, і запечатаного, і того листа відкритого, і даси його в глиняний посуд, щоб заховались на довгий час.

15 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми та поля й виноградники в цьому Краї!

16 І молився я до Господа потому, як дав був купчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:

17 О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю потужною силою та Своїм витягненим раменом, нічого для Тебе нема неможливого!

18 Милість Ти тисячам чиниш, і за провину батьків після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могутній, Господь Саваот Йому Ймення!

19 Великий в пораді й могутній у чинах, що очі Твої відкриті на всі дороги людських синів, щоб кожному дати згідно з його дорогою та згідно з плодом його чинів,

20 що знаки та чуда чинив Ти в єгипетськім краї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між народом, і зробив Собі Ймення, як цього дня!

21 І Ти вивів народ Свій Ізраїля з краю єгипетського знаками та чудами, і рукою потужною, і раменом витягненим та страхом великим.

22 І дав Ти їм Край цей, який їхнім батькам заприсяг був, щоб дати їм Край цей, що тече молоком він та медом.

23 І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Законом Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спіткало їх все оце лихо...

24 Ось доходять до міста вали, щоб здобути його, й місто віддане буде у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і моровицю... І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.

25 А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срібло, і засвідч купівлю свідками. ось місто віддане буде у руку халдеїв...

26 І було Господнє слово до Єремії, говорячи:

27 Ось Я Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе?

28 Тому так промовляє Господь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він здобуде його!

29 І прийдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпалять це місто огнем, та й спалять його й ті доми, що приносились жертви Ваалові на їхніх дахах, і лилися литі жертви для інших богів, щоб Мене прогнівити...

30 Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиняли на очах Моїх від юнацтва свого, сини бо Ізраїлеві лиш гнівили Мене чином рук своїх, каже Господь...

31 Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лютість Мою з того дня, як його збудували, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця

32 за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учинили, щоб гнівити Мене, вони, їхні царі, князі, їхні священики й їхні пророки, і юдеяни й мешканці Єрусалиму...

33 І вони обернулись до Мене потилицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, та не слухалися, щоб прийняти науку...

34 І поклали гидоти свої в тому храмі, в якому Ім'я Моє кликалося, щоб його занечистити...

35 І побудували жертовні пагірки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь переводити синів своїх та своїх дочок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не входило в серце Мені, щоб чинити ту гидоту, щоб уводити Юду у гріх.

36 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно віддане буде у руку царя вавилонського мечем, і голодом, і моровицею:

37 Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди вигнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересердям, і верну їх до місця цього, і посаджу їх безпечно,

38 і вони Мені стануть народом, а Я буду їм Богом!

39 І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро собі й синам їхнім по них.

40 І складу з ними вічного заповіта, що не відвернуся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!

41 І буду Я тішитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.

42 Бо так промовляє Господь: Як спровадив був Я все велике це зло на народ цей, так спроваджу на них все добро, яке провіщав Я про них!

43 І купуватимуть поле в цім Краї, про якого ви кажете: Він спустошення, так що немає людини й скотини, він відданий в руку халдеїв.

44 І будуть вони купувати поля за срібло, і писати про це у листі, й запечатувати, і свідчити свідками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірських, і в містах долішніх, і в містах південних, бо верну їх із полону, говорить Господь!

Єремія купує поле

32 Ось слово, що було Єремії від Господа на десятому році правління Седекії[a], царя Юдеї. То був вісімнадцятий рік царювання Навуходоносора. Тоді військо царя вавилонського облягло Єрусалим, а пророка Єремію ув’язнили в тюремному дворі в палаці царя Юдеї. Седекія, цар Юдеї ув’язнив його, кажучи: «Чому ти так пророкуєш? Ти кажеш, що Господь віддасть це місто в руки царя Вавилона, який його й захопить.

Та Седекія, цар Юдеї, не уникне рук вавилонських, бо його напевно віддадуть у руки царя Вавилона, й розмовлятиме з ним віч-на-віч і побачить його на власні очі. Він поведе Седекію до Вавилона, й перебуватиме він там, доки Я не покараю його, бо ви воюватимете з вавилонянами, але вам не пощастить». Так каже Господь.

І сказав Єремія: «Слово Господа було мені. Ганамел, син Шаллума, дядько твій, прийде до тебе. Він скаже: „Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш право викупу, щоб придбати його[b]”».

Тож Ганамел, син дядьки мого, прийшов до мене на подвір’я в’язниці, саме так, як про це сказав Господь. Він сказав: «Купи моє поле, що в Анатоті, у Веніаминовій землі, бо ти маєш право спадкування й викупу». Тож я впевнився, що то було слово Господа.

І купив я поле у Ганамела, сина дядьки мого, що було в Анатоті, й заплатив за нього сімнадцять шекелів[c] срібла. 10 Я записав це на сувої й запечатав. І уклав я Угоду й сплатив гроші. 11 Тоді я взяв Угоду про купівлю, запечатаний примірник, що містив настанови й умови, і незапечатаний, 12 й віддав їх Варуху, сину Нерії, сину Масеї, у присутності Ганамела, дядьки мого, і в присутності свідків, що підписали Угоду про купівлю, на очах у всіх юдеїв, що сиділи на тюремному подвір’ї.

13 І наказав я Варухові у присутності їхній: 14 «Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: „Візьми ці документи, цю Угоду про купівлю: запечатаний примірник і цей незапечатаний і поклади їх у глиняну посудину, щоб вони могли там зберігатися довгий час”. 15 Бо ось що Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю каже: „Мій народ знову купуватиме будинки й поля, й виноградники в землі цій”».

16 І молився я Господу після того, як віддав Угоду про купівлю Варуху, сину Нерії:

17 «О Господи Боже! Ти небо й землю сотворив великою Своєю силою й простертою правицею. Нічого неможливого немає для Тебе. 18 Ти Той, Хто виказує любов до тисяч і воздає синам за злочини батьків їхніх. Ти величний Бог і могутній, чиє ім’я—Господь Всемогутній. 19 Наміри Твої—величні, діла—потужні. Очі Твої стежать за всіма вчинками людськими, щоб дати кожному за поведінку його і згідно з плодами його діянь. 20 Ти, хто творив знамення й чудеса в землі Єгипетській і далі робиш це по сьогодні. І в Ізраїлі, й серед будь-яких народів Ти звеличив ім’я Своє, що вшановується й нині. 21 Ти вивів народ наш ізраїльський з Єгипту зі знаменнями й чудесами, силою рук Своїх зробив ти це. Твоя сила—незбагненна.

22 Ти дав їм землю цю, яку присягнувся батькам їхнім віддати, землю, що тече молоком і медом. 23 Діти Ізраїлю прийшли і взяли її собі у власність, але вони не слухалися Тебе й не дотримувалися Твоїх законів, які звелів Ти їм виконувати. Тож Ти наслав на них усе це лихо.

24 Поглянь, облогові вежі навколо Єрусалима, щоб захопити його. Місто віддано до рук вавилонян, які воюють проти нього мечем, голодом і чумою. Те, що сказав Ти, сповнилося! 25 Ти, Господи Боже, сказав мені: „Купи собі поле за срібло, і хай ця угода буде при свідках”. Однак місто переходить до рук вавилонян, тож навіщо я ці втратив гроші».

26 Слово Господа було Єремії: 27 «Я—Господь Бог усього живого. Чи є для Мене щось занадто складне?» 28 Тож ось що Господь каже: «Я віддам це місто у руки вавилонян, у руки Навуходоносора, царя вавилонського, и він захопить його. 29 Прийдуть вавилоняни, що воюють проти міста, й підпалять його. Вони спалять його і ті будинки, що на дахах їхніх люди воскурювали запашне куріння Ваалу та возливали ливні жертви богам іншим і тим розгнівали Мене. 30 Бо народ Ізраїлю та Юдеї і справді змолоду те чинив, що Я вважаю за гидоту, тому сини Ізраїля й розгнівали Мене своїми вчинками.

31 Справді, Я був страшенно розлючений цим містом від того дня, як його побудували, й донині. Я мушу розвалити вщент його геть з очей 32 за все лихо синів Ізраїля та Юди, яке вони скоїли, щоб роздратувати Мене: вони, царі, князі, священики та пророки їхні, всі мужі Юдеї й мешканці Єрусалима.

33 Спиною повернулися ізраїльтяни та юдеї до Мене, та не питали допомоги. Хоч Я їх раз-у-раз навчав, вони науку Мою не сприймали. 34 Вони поставили своїх мерзотних бовванів у храмі, що носить ім’я Моє, і осквернили його.

35 Вони спорудили узвишшя Ваалу в долині Бен-Гінном[d], щоб приносити в жертву Молоху синів і дочок своїх, чого Я ніколи не наказував їм робити. Мені й на думку ніколи не спадала, що вони на те спроможні. Це й призвело Юдею до гріха».

36 Ви кажете: «Єрусалим буде відданий в руки царя Вавилону мечем, голодомором і чумою». Але Господь Бог народу ізраїльського каже: 37 «Я позбираю їх докупи з усіх земель, куди повиганяв їх у гніві Своєму й люті Своїй. Я поверну їх до цього місця й дам їм жити в безпеці. 38 Вони будуть Моїм народом, а Я—їхнім Богом. 39 Я дам їм одне серце й одну мету, так щоб вони і їхні діти завжди покорялися Мені.

40 Я укладу вічну Угоду з народами Ізраїлю та Юдеї, від якої не відвернуся ніколи. Я буду творити їм добро і в серця їхні вкладу повагу до Мене, тож ніколи й вони від Господа не відвернуться. 41 Я буду радий добро для них творити й насаджу їх у цій землі від усього Свого серця і від усієї Своєї душі».

42 Бо ось що Господь каже: «Так само, як Я наслав усі ті великі страждання на цей народ, так Я пошлю на них усе благо, що обіцяв їм. 43 Ви кажете: „Країна спустошена, не живе там ні людина, ні тварина, вавилоняни захопили її”. Та згодом люди знову купуватимуть поля в цій землі. 44 Поля купуватимуть за срібло, угоди записуватимуть і прикладатимуть печатку, і свідків братимуть у землі Веніаминовій та по околицях Єрусалима, і в містах Юдеї, і в горах, у містах Шефелу[e] й у містах Негеву, бо Я їх поверну з неволі». Каже так Господь.

Footnotes

  1. 32:1 на десятому… Седекії Це був 588-587 рр. до Р. Х., у якому Навуходоносор зруйнував Єрусалим.
  2. 32:7 бо ти… його Закон визначає, що коли чоловік продає частину власності, його найближчі родичі мають привілей купувати цю власність перші. Мета цього—утримати майно у власності великої родини. Ця практика звалася «викуп».
  3. 32:9 сімнадцять шекелів Приблизно 195,5 гр.
  4. 32:35 долина Бен-Гінном Або «геєна»—долина на південь від Єрусалима, де ізраїльтяни приносили своїх дітей у жертву лжебогам.
  5. 32:44 Шефел Західний район підніжжя гір, 12-15 км вглиб країни від Середземного моря.

Jeremiah Buys a Field

32 This is the word that came to Jeremiah from the Lord in the tenth(A) year of Zedekiah king of Judah, which was the eighteenth(B) year of Nebuchadnezzar. The army of the king of Babylon was then besieging(C) Jerusalem, and Jeremiah the prophet was confined(D) in the courtyard of the guard(E) in the royal palace of Judah.

Now Zedekiah king of Judah had imprisoned him there, saying, “Why do you prophesy(F) as you do? You say, ‘This is what the Lord says: I am about to give this city into the hands of the king of Babylon, and he will capture(G) it. Zedekiah(H) king of Judah will not escape(I) the Babylonians[a](J) but will certainly be given into the hands of the king of Babylon, and will speak with him face to face and see him with his own eyes. He will take(K) Zedekiah to Babylon, where he will remain until I deal with him,(L) declares the Lord. If you fight against the Babylonians, you will not succeed.’”(M)

Jeremiah said, “The word of the Lord came to me: Hanamel son of Shallum your uncle is going to come to you and say, ‘Buy my field at Anathoth,(N) because as nearest relative it is your right and duty(O) to buy it.’

“Then, just as the Lord had said, my cousin Hanamel came to me in the courtyard of the guard and said, ‘Buy my field(P) at Anathoth in the territory of Benjamin. Since it is your right to redeem it and possess it, buy it for yourself.’

“I knew that this was the word of the Lord; so I bought the field(Q) at Anathoth from my cousin Hanamel and weighed out for him seventeen shekels[b] of silver.(R) 10 I signed and sealed the deed,(S) had it witnessed,(T) and weighed out the silver on the scales. 11 I took the deed of purchase—the sealed copy containing the terms and conditions, as well as the unsealed copy— 12 and I gave this deed to Baruch(U) son of Neriah,(V) the son of Mahseiah, in the presence of my cousin Hanamel and of the witnesses who had signed the deed and of all the Jews sitting in the courtyard of the guard.

13 “In their presence I gave Baruch these instructions: 14 ‘This is what the Lord Almighty, the God of Israel, says: Take these documents, both the sealed(W) and unsealed copies of the deed of purchase, and put them in a clay jar so they will last a long time. 15 For this is what the Lord Almighty, the God of Israel, says: Houses, fields and vineyards will again be bought in this land.’(X)

16 “After I had given the deed of purchase to Baruch(Y) son of Neriah, I prayed to the Lord:

17 “Ah, Sovereign Lord,(Z) you have made the heavens and the earth(AA) by your great power and outstretched arm.(AB) Nothing is too hard(AC) for you. 18 You show love(AD) to thousands but bring the punishment for the parents’ sins into the laps(AE) of their children(AF) after them. Great and mighty God,(AG) whose name is the Lord Almighty,(AH) 19 great are your purposes and mighty are your deeds.(AI) Your eyes are open to the ways of all mankind;(AJ) you reward each person according to their conduct and as their deeds deserve.(AK) 20 You performed signs and wonders(AL) in Egypt(AM) and have continued them to this day, in Israel and among all mankind, and have gained the renown(AN) that is still yours. 21 You brought your people Israel out of Egypt with signs and wonders, by a mighty hand(AO) and an outstretched arm(AP) and with great terror.(AQ) 22 You gave them this land you had sworn to give their ancestors, a land flowing with milk and honey.(AR) 23 They came in and took possession(AS) of it, but they did not obey you or follow your law;(AT) they did not do what you commanded them to do. So you brought all this disaster(AU) on them.

24 “See how the siege ramps(AV) are built up to take the city. Because of the sword, famine and plague,(AW) the city will be given into the hands of the Babylonians who are attacking it. What you said(AX) has happened,(AY) as you now see. 25 And though the city will be given into the hands of the Babylonians, you, Sovereign Lord, say to me, ‘Buy the field(AZ) with silver and have the transaction witnessed.(BA)’”

26 Then the word of the Lord came to Jeremiah: 27 “I am the Lord, the God of all mankind.(BB) Is anything too hard for me?(BC) 28 Therefore this is what the Lord says: I am about to give this city into the hands of the Babylonians and to Nebuchadnezzar(BD) king of Babylon, who will capture it.(BE) 29 The Babylonians who are attacking this city will come in and set it on fire; they will burn it down,(BF) along with the houses(BG) where the people aroused my anger by burning incense on the roofs to Baal and by pouring out drink offerings(BH) to other gods.(BI)

30 “The people of Israel and Judah have done nothing but evil in my sight from their youth;(BJ) indeed, the people of Israel have done nothing but arouse my anger(BK) with what their hands have made,(BL) declares the Lord. 31 From the day it was built until now, this city(BM) has so aroused my anger and wrath that I must remove(BN) it from my sight. 32 The people of Israel and Judah have provoked(BO) me by all the evil(BP) they have done—they, their kings and officials,(BQ) their priests and prophets, the people of Judah and those living in Jerusalem. 33 They turned their backs(BR) to me and not their faces; though I taught(BS) them again and again, they would not listen or respond to discipline.(BT) 34 They set up their vile images(BU) in the house that bears my Name(BV) and defiled(BW) it. 35 They built high places for Baal in the Valley of Ben Hinnom(BX) to sacrifice their sons and daughters to Molek,(BY) though I never commanded—nor did it enter my mind(BZ)—that they should do such a detestable(CA) thing and so make Judah sin.(CB)

36 “You are saying about this city, ‘By the sword, famine and plague(CC) it will be given into the hands of the king of Babylon’; but this is what the Lord, the God of Israel, says: 37 I will surely gather(CD) them from all the lands where I banish them in my furious anger(CE) and great wrath; I will bring them back to this place and let them live in safety.(CF) 38 They will be my people,(CG) and I will be their God. 39 I will give them singleness(CH) of heart and action, so that they will always fear(CI) me and that all will then go well for them and for their children after them. 40 I will make an everlasting covenant(CJ) with them: I will never stop doing good to them, and I will inspire(CK) them to fear me, so that they will never turn away from me.(CL) 41 I will rejoice(CM) in doing them good(CN) and will assuredly plant(CO) them in this land with all my heart and soul.(CP)

42 “This is what the Lord says: As I have brought all this great calamity(CQ) on this people, so I will give them all the prosperity I have promised(CR) them. 43 Once more fields will be bought(CS) in this land of which you say, ‘It is a desolate(CT) waste, without people or animals, for it has been given into the hands of the Babylonians.’ 44 Fields will be bought for silver, and deeds(CU) will be signed, sealed and witnessed(CV) in the territory of Benjamin, in the villages around Jerusalem, in the towns of Judah and in the towns of the hill country, of the western foothills and of the Negev,(CW) because I will restore(CX) their fortunes,[c] declares the Lord.”

Footnotes

  1. Jeremiah 32:4 Or Chaldeans; also in verses 5, 24, 25, 28, 29 and 43
  2. Jeremiah 32:9 That is, about 7 ounces or about 200 grams
  3. Jeremiah 32:44 Or will bring them back from captivity