Add parallel Print Page Options

38 І почув Шефатія, син Маттанів, і Ґедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Пашхур, син Малкійїн, ті слова, що Єремія говорив до всього народу, кажучи:

Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від моровиці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здобич, і він житиме!

Так говорить Господь: Напевно буде дане це місто в руку війська вавилонського царя, і він здобуде його!

І сказали зверхники до царя: Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він ослаблює руки вояків, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього народу добра, а тільки зла!...

І сказав цар Седекія: Ось він у ваших руках, бо цар нічого не вдіє супроти вас.

І взяли Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царевого сина, що в подвір'ї в'язниці, і спустили Єремію шнурами. А в ямі була не вода, а тільки багно, і загруз Єремія в багні!

І почув мурин Евед-Мелех, евнух, який був у царському домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.

І вийшов Евед-Мелех з царського дому, та й сказав цареві, говорячи:

Пане мій царю, ці люди вчинили зло в усьому, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, і помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба...

10 І наказав цар муринові Евед-Мелехові, говорячи: Візьми з собою звідси троє люда, і витягнеш пророка Єремію з ями, поки він ще не вмер!

11 І взяв Евед-Мелех тих людей з собою, і прийшов до царського дому під скарбницею, і набрав ізвідти подертого шмаття та непотрібних лахів, і спустив їх до Єремії до ями шнурами.

12 І сказав мурин Евед-Мелех до Єремії: Поклади це подерте шмаття та лахи попід пахи своїх рук під шнури! І зробив Єремія так.

13 І потягнули Єремію шнурами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці.

14 І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до себе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: Запитаю я тебе про щось, не заховуй від мене нічого!

15 І сказав Єремія до Седекії: Коли я провіщу тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пораджу тобі, то мене не послухаєш...

16 І присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!

17 І сказав Єремія до Седекії: Так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо справді вийдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спалене огнем, і будеш жити ти та дім твій.

18 А якщо ти не вийдеш до вавилонського царя, то це місто буде дане в руку халдеїв, і вони спалять його огнем, і ти не втечеш з їхньої руки...

19 І сказав цар Седекія до Єремії: Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, щоб не дали мене в їхню руку, і щоб не насміялися з мене...

20 І сказав Єремія: Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю тобі, і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!

21 А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив:

22 І ось усі жінки, що залишилися в домі Юдиного царя, будуть відведені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: Підмовили тебе й перемогли тебе твої приятелі; погрузили в багно твої ноги, та вони назад відійшли.

23 А всі жінки твої та всі сини твої будуть відведені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схоплений, а місто це буде спалене огнем...

24 І сказав Седекія до Єремії: Нехай ніхто не знає про ці слова, і ти не помреш.

25 Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то прийдуть до тебе та й скажуть тобі: Розкажи но нам, що говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що ж говорив тобі цар?

26 то скажеш до них: Я склав своє благання перед царське обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не померти.

27 І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма тими словами, що звелів був цар. І вони мовчки відійшли від нього, бо не довідались про обговорену річ.

28 І сидів Єремія на подвір'ї в'язниці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим:

Єремію кинуто до водозбірні

38 Шефатія, син Маттана, Ґедалія, син Пашхура, Єгукал, син Шелемії, та Пашхур, син Малкії, почули слова, що Єремія говорив усім людям: «Ось що Господь каже: „Хто залишиться в цьому місті, помре від меча, голоду або чуми, а той, хто скориться вавилонянам уникне смерті й житиме”». Ось що Господь каже: «Це місто буде неодмінне віддано в руки царя вавилонського, й він його захопить».

Тоді можновладці сказали цареві: «Треба вбити цього чоловіка, бо він цими балачками віднімає завзяття у воїнів та всього народу, що лишилися в місті. Напевно, чоловік цей не бажає добра народу своєму, а тільки—лиха».

Цар Седекія відповів: «Він у ваших руках. Цар нічого не може вчинити проти вас».

І взяли вони Єремію, й кинули його у водозбірню Малкії, царського сина. Та водозбірня була на храмовому подвір’ї. Вони спустили туди Єремію на мотузках, але там не було води, сама твань. І Єремія занурився в твань.

Та ефіоп Евед-Мелех, євнух, який служив у палаці, почув, що Єремію кинуто у водозбірню. А цар сидів тоді у Веніаминовій брамі. Евед-Мелех вийшов з палацу й промовив до царя: «Володарю, мій царю, ці люди неправедне вчинили, заподіявши таке пророку Єремії. Вони кинули його у водозбірню. Він там помре від голоду, бо в місті немає більше хліба[a]».

10 Тоді цар наказав Евед-Мелеху, ефіопу: «Візьми трьох[b] чоловіків і витягни пророка Єремію з водозбірні, поки він не помер».

11 Евед-Мелех узяв людей і пішов до палацу, до комори, що під скарбницею. Він узяв там подерте шмаття, старе ганчір’я і спустив його на мотузках до Єремії у водозбірню. 12 Евед-Мелех, ефіоп, сказав Єремії: «Візьми це подерте шмаття і ганчір’я і поклади собі під пахви, між мотузками і тілом своїм, щоб не поранити себе». І Єремія зробив так, як той сказав. 13 Тоді вони підняли Єремію на мотузках і витягли його з водозбірні. І лишився Єремія на храмовому подвір’ї.

Седекія знову розпитує Єремію

14 Тоді цар Седекія покликав пророка Єремію до себе, до третього входу, що в храмі Господа. І сказав цар Єремії: «Ось я спитаю тебе дещо. Нічого не приховуй від мене».

15 Єремія відповів Седекії: «Навіть якщо я дам тобі чесну відповідь, ти мене вб’єш. Навіть якщо я дам тобі пораду, ти мене не слухатимеш».

16 Седекія потай присягнувся Єремії: «Клянуся Господом, що створив нас і дав життя нам, я тебе не вб’ю і не віддам до рук тих людей, які хочуть убити тебе».

17 Тоді Єремія сказав Седекії: «Ось що Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю, каже: „Якщо ти справді вийдеш до князів царя вавилонського та скоришся йому, тоді житимеш, і місто це не буде спалене вогнем, і дім твій врятовано буде. 18 Але якщо не вийдеш ти до князів царя вавилонського, тоді місто це потрапить до рук вавилонян, і спалять вони його вогнем, і не врятуєшся ти від їхніх рук”».

19 Тоді сказав Седекія Єремії: «Боюсь я тих євреїв, що перейшли на сторону вавилонян, щоб мене не віддали в їхні руки—їм на поталу».

20 Тож Єремія відповів: «Вони не видадуть тебе. Послухайся слова Господа, від Якого я до тебе промовляю. Тоді все буде добре, й ти житимеш. 21 Але якщо відмовишся вийти, тоді ось що мені Господь відкрив: 22 усіх жінок, що лишилися в палаці царя Юдеї, відведуть до князів царя вавилонського і скажуть вони:

„Зрадили і ошукали тебе спільники твої.
    Загрузли ноги твої в болоті,
    вони ж покинули тебе”.

23 Усіх жінок твоїх і дітей вавилонянам віддадуть. І сам ти не уникнеш їхніх рук, бо цар Вавилону тебе захопить, і місто це буде спалене вогнем».

24 Тоді Седекія сказав Єремії: «Якщо нікому не скажеш про цю розмову, ти не помреш. 25 Якщо можновладці почують, що я з тобою розмовляв, прийдуть до тебе і скажуть: „Скажи нам чесно, що ти царю сказав і що Седекія казав тобі, та ми не вб’ємо тебе”. 26 Тоді ти їм відкажеш: „Я благав царя не відсилати мене знов у дім Йонатана, щоб я там не вмер”».

27 Усі вельможі справді прийшли до Єремії й питали його, і він сказав їм саме те, що йому наказав цар. Тож припинили вони розпитувати його, та геть пішли, бо жоден із них не чув розмови. 28 Лишався Єремія на храмовому подвір’ї, аж доки не було захоплено Єрусалим.

Footnotes

  1. 38:9 Він там… хліба Або «Вони на смерть там полишили Єремію».
  2. 38:10 трьох Цей варіант міститься в одному з древньогебрейських текстів. У більшості древньогебрейських рукописів—«тридцять».