Авакум 2
Ukrainian Bible
2 Нехай я стою на сторожі своїй, і нехай на облозі я стану, і хай виглядаю, щоб бачити, що він буде казати мені, і що відповість на жалобу мою.
2 А Господь відповів та й сказав: Напиши це видіння і поясни на таблицях, щоб читач його легко читав.
3 Бо ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться.
4 Ось надута, не проста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.
5 І що ж, як зрадливе вино, так горда людина спокою не знає: він роззявлює пащу свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, і всіх людей він до себе збирає, і всі народи до себе згромаджує.
6 Чи ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе!
7 Хіба нагло не встануть оті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них?
8 За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.
9 Горе тому, хто неправедний зиск побирає для дому свого, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим із рук злого врятованим бути!
10 Нарадив ти сором для дому свого, щоб кінець учинити численним народам, і ти прогрішився за душу свою.
11 Бо камінь з стіни буде кликати, і йому відповість сволок із дерева.
12 Горе тому, хто кров'ю місто будує, хто беззаконням встановлює город!
13 Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи трудяться для огню, і мучаться люди на марність?
14 Бо пізнанням Господньої слави наповнена буде земля, як море вода покриває.
15 Горе тому, хто свого ближнього напоює з келіху гніву свого, і поїть, щоб бачити сором його!
16 Ти наситишся ганьбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обернеться келіх правиці Господньої, ганьба ж на славу твою!
17 Бо насилля твоє над Ліваном на тебе спаде, а грабунок худоби зламає тебе за кров людську, та за насилля над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.
18 Який дасть пожиток бовван, що його вирізьбив творець його, і відлив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих?
19 Горе тому, хто дереву каже: Збудись, мовчазливому каменю: Зрушся! Чи він буде навчати? Ось він сріблом та золотом викладений, але жодного духу в ньому нема!
20 А Господь у Своїм храмі святім, мовчи перед обличчям Його, уся земле!
Аввакум 2
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
2 Стоятиму на варті я,
на захиснім валу я буду насторожі
і виглядатиму, що скаже Він мені,
що відповість на мої скарги.
Друга відповідь Бога
2 І відповів мені Господь:
«Чітко запиши цю з’яву на скрижалях,
щоб кожен, хто читає,
міг швидко прочитати їх[a].
3 Бо ця з’ява—свідчення призначеного часу,
вона—про кінець.
Вона не бреше, бо прийде він неминуче.
Хоча здається, що забарився він,
чекай на нього, бо справді він надходить.
4 Справді, той, хто зневіриться,
не житиме згідно з нею,
але праведний у вірі, житиме.
5 Як вино може зрадити людину,
так і погорда обдурює зухвалого.
Він, як ненаситна смерть,
не може задовільнити себе,
руйнуючи та поневолюючи інші народи.
6 Тож незабаром стане він притчею для народів
й виставлятимуть його на посміховисько.
Хтось скаже: „Це чоловік нагарбав чужого,
але не втримає нічого,
бо весь цей крам—лише борги!”
7 Ти, чоловік, в кого багато сили,
ти відібрав у інших гроші.
Та згодом вони прокинуться
й постануть проти тебе,
збираючи усе, що ти загарбав в них.
Тоді ти сам будеш здобиччю для народів
й смертельно жахатимешся їх.
8 За те, що ти пограбував багато народів,
решта народів грабуватиме тебе
за пролиту кров людську, за те насильство,
що на землю впало, на міста і на всіх їхніх мешканців.
9 Ви, хто завдяки здирству багатіє,
накликаючи руїну на свій дім,
хто звів розкішні й надійні оселі,
щоб захистити себе від лиха!
10 Наготував ти приниження своєму дому тим,
що вигубив багато народів,
та через те ти не збережеш й власного життя.
11 Бо й каміння стін кричатиме,
і дерев’яні крокви підхоплять той крик.
12 Ви, князі жорстокі, хто зводить місто на крові,
хто на злочині засновує поселення.
13 Однак Господь Всемогутній
знищить у вогні все те, що будували вони:
уся їх праця—марна.
14 Бо сповниться земля знанням про славу Господа,
як водою наливається море.
15 Горе тим, хто у гніві примушує інших страждати.
Вони подібні до того п’янички,
який збиває перехожих з ніг, та забирає їхній одяг,
щоб подивитись на їх приниження[b].
16 Але ж вони скуштують чашу гніву Господнього,
та, випивши з неї, впадуть до землі, неначе сп’янілі.
17 Бо за насильство та крадіжки худоби,
що скоїв ти в Ливані,
страх упаде на тебе за кров людську,
за нещастя краю і кожного міста,
і всіх, хто в них живе».
Послання про бовванів
18 Яка користь від боввана,
або різьбленої подоби, чи постаті лжебога.
Не покладайтеся на своє творіння,
бо воно таке нікчемне й німе,
воно не допоможе.
19 Горе вам, хто говорить цурпалку або німому каменю:
«Прокинься» чи «Вставай!»
Чи може він чогось навчити?
Він покритий золотом і сріблом,
та духу в ньому немає.
20 А Господь—у Своєму святому храмі.
Нехай весь світ замовкне в повазі перед Ним.
Copyright © 2007 by Bible League International