Add parallel Print Page Options

21 А Йов відповів та й сказав:

Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

10 Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

11 Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

13 Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

14 А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

15 Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

16 Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

17 Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

19 Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

20 Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

21 Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

22 Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

23 Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

24 діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

25 А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

26 та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

27 Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

28 Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

30 що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

31 Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

32 І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

33 Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

34 І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...

Відповідь Йова

21 Тоді сказав Йов:

«Послухайте, що вам кажу, уважно,
    нехай це буде втіхою для вас.
Прошу вас потерпіти і дати мені сказати,
    коли я виговорюсь, можна збиткуватися з мене.

А щодо мене, то чи я жаліюсь на людину?
    Чому б мені не бути нетерплячим?
На мене гляньте, подивуйтесь
    і з переляку рот закрийте.
Коли я думаю про це, то я жахаюся,
    і мене всього трясе.
Чому, старіючи, з роками
    нечестивці набирають сили?
Оточені вони нащадками своїми,
    їх внуки крутяться у них перед очима.
У домі їхньому спокійно і безпечно,
    і Божий гнів їм зовсім не страшний.
10 Бугай у них запліднює корів невтомно,
    виношує і тілиться корова у належний час.
11 Вони своїх дітей, немов овечок, відпускають гратись.
    Танцюють дітлахи, стрибають.
12 Вони співають, тамбурина й арфи звук почувши,
    і веселяться, як сопілка озветься.
13 На схилі літ живуть вони заможно
    і швидко та без болю йдуть в Шеол.
14 Вони говорять Богу: „Дай нам спокій,
    бо ми не хочемо знання Твоїх шляхів.
15 Ну, хто такий той Всемогутній, щоб Йому служити?
    Що матимемо з того, що Йому молитись будем?”
16 Звичайно, не в руках злостивих їх багатство,
    і я не поділяю їхніх міркувань.
17 Як часто той світильник нечестивця гасне?
    Як часто падає на їхні голови нещастя?
    Як часто, гніваючись, Бог карає їх нещадно?
18 Вони беззахисні, як соломинка на швидкому вітру,
    немов полова, що її кружляє вітроган.
19 Ви скажете: „Нещастя Бог тримає для синів,
    нащадків нечестивця”.
А я скажу вам: „Хай злостивцеві відплатить Бог,
    щоб знав нещасний”.
20 Нехай би очі його бачили, як сам же він конає,
    хай знав би силу гніву Всемогутнього.
21 Тому що дім, сім’я хіба йому потрібні,
    коли вже лік життя іде на дні?
22 Чи вчити Бога, як вирішує Він сам,
    кого підносити найвище.
23 Цей в повнім розквіті вмирає,
    цілком спокійний і безпечний.
24 Тіло вгодоване, кістки міцні.
25 А той нещасний гірко помирає,
    не звідавши ніколи, що є щастя.
26 Ці двоє разом ляжуть в домовину,
    і знайдеться пожива червам.
27 Вам не сховати думок своїх від мене,
    не приховати, що ви плетете змову.
28 Тому що ви питали: „Де палац,
    в якому мешкає вельможний пан?
    Де той намет, в якому кривдники живуть?”
29 Хіба ви не про це питали перехожих,
    хіба не згодилися з їхніми словами,
30 що той, хто творить зло, спасеться від нещастя,
    що знайде порятунок в судний день?
31 Хто кинув у лице йому гіркі докори звинувачень?
    Хіба йому відплатить хтось за зло, яке він заподіяв?
32 Коли його несуть ховати,
    біля могили є кому стояти і оплакувати його.
33 Тож і земля такому буде пухом,
    і тисячі людей ітимуть за труною.

34 Як можете втішати пустослів’ям?
    Тож ваша відповідь нічим не допоможе».