Add parallel Print Page Options

27 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обітницю Богові за твоєю оцінкою душ для Господа,

то буде твоя оцінка: чоловіка від віку двадцяти літ і аж до віку шостидесяти літ, і буде твоя оцінка п'ятдесят шеклів срібла на міру шеклем святині;

а якщо жінка вона, то буде твоя оцінка тридцять шеклів.

А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка двадцять шеклів, а для жінки десять шеклів.

А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка три шеклі срібла.

А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оцінка п'ятнадцять шеклів, а для жінки десять шеклів.

А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оцінує його, за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оцінує його священик.

А якщо буде худоба, що з неї приносять жертву для Господа, усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.

10 Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру злою, або злу доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та заступство її буде святощами.

11 А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,

12 і священик оцінує її чи то добре, чи недобре. Як оцінує священик, так нехай буде.

13 А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оцінку твою.

14 А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оцінує його чи то добре, чи недобре. Як оцінує його священик, так стане.

15 А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, і буде його.

16 А якщо хтось посвятить Господеві з поля своєї посілости, то буде оцінка твоя посівом його, посів хомера ячменю за п'ятдесят шеклів срібла.

17 Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оцінкою твоєю.

18 А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оцінки твоєї.

19 А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оцінки над нього, і стане воно його.

20 А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно викуплене.

21 І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закляття, для священика буде посілість ним.

22 А якщо він посвятить Господеві поле купівлі своєї, що не з поля посілости його,

23 то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.

24 В ювілейному році вернеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.

25 А вся оцінка твоя буде шеклем святині, двадцять ґер буде шекель.

26 Тільки перворідного в худобі, що визнане, як перворідне для Господа, ніхто не посвятить його, чи то віл, чи то овечка, Господеві воно!

27 А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде викуплене, то буде продане за оцінкою твоєю.

28 Тільки кожне закляття, що людина заклене Господеві зо всього, що його, від людини, і худоби, і від поля його посілости, не буде продане й не буде викуплене, воно найсвятіше для Господа.

29 Кожне закляття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде викуплене, буде конче забите.

30 А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева, Господеві воно, святощі для Господа!

31 А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, той додасть п'яту частину її над неї.

32 А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що перейде під палицею, десяте буде святість для Господа.

33 Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та заступство його, буде святість, не буде викуплене.

34 Оце заповіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сінайській горі.

Обітниці

27 І мовив Господь Мойсею: «Скажи дітям Ізраїля: „Якщо хтось дасть обітницю віддати Господу грошову вартість якоїсь особи, то вартість за чоловіка віком від двадцяти до шістдесяти років буде п’ятдесят шекелів срібла за мірою святого шекеля[a]. Якщо це жінка, то ціна буде тридцять шекелів. За хлопця віком від п’яти до двадцяти років ціна буде двадцять шекелів, а за дівчинку—десять шекелів. За хлопчика віком від одного місяця до п’яти років ціна буде п’ять шекелів срібла, а за дівчинку—три шекеля срібла. За людину віком понад п’ятдесят років ціна буде п’ятнадцять шекелів за чоловіка і десять шекелів за жінку.

Якщо ж він убогий настільки, що не в змозі сплатити таку ціну, то нехай той приведе його до священика, і священик встановить ціну для нього, відповідно до того, на що той, хто дає обітницю, спроможний.

Жертви Господу

Якщо ж обітниця стосується тварини, яка може бути принесена в жертву Господу, то будь-яка тварина, що приноситься в жертву Господу, буде свята. 10 І не можна її ні замінити, ні обміняти добру на погану, погану на добру. Якщо ж хтось обміняє тварину, то обидві вони стануть святі.

11 Якщо обітниця стосується якоїсь нечистої тварини, яку не можна приносити в жертву Господу, то слід її принести до священика. 12 І священик оцінить її, добра вона чи погана. І буде так, як священик установить. 13 Якщо ж хтось хоче викупити її[b], то йому слід додати ще п’яту частину до її вартості.

Вартість оселі

14 Якщо хтось присвячує свою оселю як святиню Господу, то священик мусить встановити її вартість, добра вона чи погана. І як установить священик, так і буде. 15 Якщо ж той, хто присвятив свою оселю як святиню, схоче повернути її, то мусить іще додати п’яту частину до вартості її сріблом, і оселя буде його.

Вартість нерухомості

16 Якщо хтось присвячує як святиню Господу частину землі, якою володіє, то її вартість залежить від того, скільки зерна треба, щоб її засіяти. Це буде п’ятдесят шекелів срібла за кожен гомер[c] ячменю. 17 Якщо він присвячує своє поле як святиню в Ювілейний рік, то ціна залишається та сама. 18 Але якщо хтось присвячує своє поле як святиню після Ювілею, то священик підрахує його вартість відповідно до кількості років, що залишилися до наступного Ювілейного року, і вартість знизиться.

19 Якщо ж той, хто присвячує своє поле, схоче викупити його, то мусить додати п’яту частину до його вартості сріблом, і воно залишиться йому. 20 Якщо він не викупить поля й продасть його іншому, то його вже викупити не можна. 21 Коли поле звільниться в Ювілейний рік, то воно стане святинею як земля, яка приноситься у жертву Господу як особлива жертва. І стане вона власністю священиків.

22 Якщо хтось присвятить Господу куплену землю, що не є часткою його спадщини[d], 23 то священик мусить підрахувати її вартість до Ювілейного року, і той чоловік повинен сплатити цю вартість того ж дня, і буде це священним для Господа. 24 В Ювілейний рік земля відійде до власника, в якого була куплена, хто має право власності на цю землю.

25 Будь-яка оцінка мусить бути здійснена відповідно до шекеля Святого місця. І шекель мусить відповідати двадцяти ґерам[e].

Вартість худоби

26 Первістків тварин, чи то бичок, чи ягня, не можна присвячувати Господу, бо вони вже від народження належать Йому. 27 Але якщо тварина нечиста, її можна викупити за встановлену за неї ціну і ще додати п’яту частину. Якщо ж її не викуплено, то можна її продати за встановлену ціну.

Особливі жертви

28 Будь-яка особлива жертва, що повністю присвячується Господу, з того що хтось має, чи то людина, чи худоба, чи поле з родинної власності, не може бути продана. Її не можна викупити. Все, що повністю присвячується, є великою святинею Господньою.

29 Жодна людина, яку повністю присвятили Господові, не може бути викуплена. Її слід віддати на смерть. 30 Десятина всього, що дає земля, належить Господу—чи то зерно, чи плоди з дерев. Це святиня Господня. 31 Якщо хтось забажає викупити свою десятину, то мусить додати ще п’яту частину до неї.

32 Десята тварина зі стада чи отари, кожна десята, що пройде під пастуховою палицею, буде святинею Господньою. 33 Не слід оглядати, чи добра та тварина, чи погана. Не слід її міняти. Якщо хтось її замінить, то обидві тварини стануть святинею, і їх не можна викупати”».

34 Ось ті заповіді, що Господь переказав Мойсею для дітей Ізраїлю на горі Синай.

Footnotes

  1. 27:3 шекель Приблизно 11,5 гр. Також див.: Лев. 27:4-7.
  2. 27:13 викупити її Див.: Вих. 13:1-16 де йдеться про закони викуплення первістків.
  3. 27:16 гомер Приблизно 220 л.
  4. 27:22 є часткою… спадщини У древньому Ізраїлі земля належала не людині, а усієї родині. Саме тому землю неможна було продавати або купувати, а тільки орендувати на 50 років.
  5. 27:25 ґера Приблизно 1 гр.