Add parallel Print Page Options

11 Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого.

Як часто їх кликав, так вони йшли від Мене, приносили жертви Ваалам, і кадили бовванам.

Я ж Єфрема ходити навчав, Я їх брав на рамена Свої, та не знали вони, що Я їх лікував.

Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, шнурками любови, і був Я для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї, і Я їх годував.

До краю єгипетського він не вернеться, та Ашшур він буде для нього царем, бо вони не хотіли вернутись до Мене.

А містами його ґрасуватиме меч, і засуви його повиламлює він та й пожере їх за задуми їхні.

А народ Мій схильний відпадати від Мене, і хоч кличуть його догори, він не підіймається разом.

Як тебе Я, Єфреме, віддам, як видам тебе, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені перевернулося серце Моє, розпалилася разом і жалість Моя!

Не вчиню жару гніву Свого, більше нищити Єфрема не буду, бо Бог Я, а не людина, серед тебе Святий, і не прийду в люті гніву.

10 За Господом підуть вони, а Він заричить, немов лев, і Він заричить, і від заходу прийдуть в тремтінні сини.

11 Вони прийдуть в тремтінні, як птах із Єгипту, і як голуб із краю Ашшура, і Я посаджу їх по їхніх домах, говорить Господь.

12 (12-1) Єфрем оточив Мене лжею, лукавством Ізраїлів дім, а Юда держався ще з Богом і з святими був вірний.

Ізраїль забув Господа

11 Господь сказав:
«Коли Ізраїль був дитиною,
    Я так любив його;
    з Єгипту кликав сина Я свого.
Хоча б коли Я кликав[a] їх,
    вони відходили від Мене.
Вони приносили жертви лжебогам[b],
    бовванам вони спалювали запашне куріння.
Хоча Я Ефраїма вчив ходити,
    тримаючи його за руки.
    Та вони не знали, що то зцілив їх Я.
Я вів їх на мотуззі[c] любові.
Я ставився до них, мов той,
    хто їх звільняє[d].
    Я нахилявся й годував його.

Безумовно, він повернеться до Єгипту,
    й цар Ассирії буде його царем,
    бо вони відмовилися до Мене повернутися.
Меч лютуватиме по містах його.
Він вигубить усіх його воїнів,
    що замислювали так багато,
    пожираючи їх за їхні наміри огидні.
Народ Мій чекає нетерпляче на повернення Моє.
    Вони кликатимуть Ваала,
    але він зовсім не підніме їх.

Господь не хоче руйнувати Ізраїль

Як, Ефраїме, можу Я тебе лишити?
    Ізраїлю, як можу Я тебе віддати?
Чи можу Я віддати тебе, немов ту Адму?
    Чи можу обійтися, як із Цевоїмом?[e]
Я передумав, жаль відчув,
    бо Моя любов до тебе занадто сильна.
Своєму гніву не дам Я волі,
    й не винищу Я знову Ефраїма.
Адже Я Бог, а не людина,
    Святий, Який живе між вами,
    тож не явитиму Я гніву Свого.
10 Я гарчатиму як лев,
    та діти Мої підуть за Мною.
Вони прийдуть із заходу,
    тремтячи від жаху.
11 Вони прийдуть з Єгипту, тремтячі, ніби птах,
    мов горлиця із ассирійської землі.
Переселю їх у домівки їхні».

Так говорить так Господь:
12 «Ефраїм оточив Мене лжебогами,
    народ Ізраїлю відвернувся від Мене,
    тож Я зруйнував Його[f].
Але Юда ще ходить із Богом[g],
    він усе ще відданий святим людям[h]».

Footnotes

  1. 11:2 Я кликав Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких текстах. У древньогебрейських рукописах—«вони кликали».
  2. 11:2 лжебогам Буквально «Ваалам».
  3. 11:4 на мотуззі Буквально «на мотуззі людському».
  4. 11:4 хто їх звільняє Буквально «з їхніх щелепів зняв ярмо».
  5. 11:8 Адма, Цевоїм Два міста, зруйновані разом із Содомом та Ґоморрою. Див.: Буття 19; Вт. 29:23.
  6. 11:12 зруйнував Його Або «Ефраїм оточив Мене брехнею, а народ Ізраїлю оточив Мене обманом».
  7. 11:12 Богом Тут невідомо, хто мається на увазі, Господь, чи найважливіший бог ханаанців «Єль».
  8. 11:12 святим людям Тут невідомо, хто мається на увазі, Ангели, чи лжебоги.