Приповісті 27
Ukrainian Bible
27 Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.
2 Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
3 Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
4 Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?
5 Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.
6 Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.
7 Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.
8 Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.
9 Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.
12 Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.
14 Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.
15 Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:
16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.
18 Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
19 Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.
20 Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.
21 Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.
22 Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!
23 Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,
26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,
27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
Притчи 27
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
27 Не хвалися завтрашнім днем,
бо ніколи не знаєш, що цей день тобі принесе.
2 Нехай інший тебе вихваляє, а не сам,
хтось інший, а не власні уста!
3 Камінь—важкий, пісок не легко нести,
але ще тяжчі халепи з-за недалекість дурня.
4 Лють—жорстоке почуття,
гнів заливає, наче повінь,
та перед ревнощами хто вистоїть?
5 Краще—відкритий осуд,
ніж приховане кохання.
6 Рани, отримані від друга—на користь,
бо не зі зла, а поцілунок ворога—підступний.
7 Ситий і на мед не гляне,
а для голодного й гірке—солодке.
8 Людина, яка блукає далеко від рідної оселі,
схожа на пташеня, що випало з гнізда.
9 Ароматична олива й запашне куріння серце звеселяють,
задушевність друга приємна щирою порадою.
10 Не відштовхни ні свого, ні батькового друга;
не приходь у дім брата, коли в тебе біда.
Краще сусіда поруч, ніж брат далеко.
11 Будь мудрим, сину, втіш моє серце,
тоді я відповім усім, хто ображає мене.
12 Обережний зрозумів, що лихо насувається, та й сховався,
а недоумкуватий наблизився й постраждав.
13 Візьми його одяг, бо він за незнайомця поручився,
візьми заставу у нього заради чужинця.
14 Якщо хтось зранку ближнього занадто голосно вітає,
то вважай, що він прокльони шле.
15 Постійні краплі зі стелі у день дощовий
і пащекувата дружина—однаково огидні.
16 Тримати її все одно, що приховувати вітер
або запашну оливу, що розтеклася по долоні.
17 Залізо гострить залізо,
так і людина, спілкуючись з ближнім, стає гострішою.
18 Хто вирощує фіґове дерево, той плоди його споживає,
хто захищає хазяїна, матиме винагороду.
19 Як у воді віддзеркалюється обличчя,
так і серця людські відкривають справжнє все її нутро.
20 Шеол та Абаддон[a] ніколи не вдоволені,
так і людським очам—усе мало.
21 Для срібла—тигель, для золота—горно,
а людина проходить через випробування славою.
22 Якщо товкти дурня в ступі разом із цільним зерном,
дурість із нього все одно не витовчеш.
23 Дбай про отару свою,
добре пильнуй свою череду.
24 Адже багатство не збережеш навічно,
і корони не стане на прийдешні покоління.
25 Коли трава жухне, а потім нова виростає,
коли збирають сіно на схилах,
26 тоді підростуть ягнята, щоб тобі вдягнутися,
і кози, щоб сплатити за лан.
27 Тоді буде вдосталь козячого молока,
щоб напитись тобі й домашнім твоїм,
і щоб слуги твої жили й не хворіли.
Footnotes
- 27:20 Абаддон Абаддон, як і Шеол—притулок мертвих, який ніколи не заповнюється вщерть.
Copyright © 2007 by Bible League International