Add parallel Print Page Options

Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,

ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!

Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,

не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,

рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!

Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:

нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;

вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.

Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?

10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

11 і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...

12 Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,

13 він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,

14 в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,

15 тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!

16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:

17 очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,

18 серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,

19 свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!

20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!

21 Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!

22 Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!

23 Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,

24 щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.

25 Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,

26 бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...

27 Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?

28 Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?

29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!

30 Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,

31 та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!

32 Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,

33 побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,

34 бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:

35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!

За іншого ручатись небезпечно

Сину мій, якщо ти поручився за борги сусіда,
    якщо уклав угоду з іншим,
якщо ти зв’язав себе власним словом,
    спіймався на слові, що злетіло з уст твоїх,
тоді зроби ось що, сину мій, рятуючись,
    бо ти підпав під владу ближнього:
    іди, змирившись, і благай ближнього
    звільнити тебе від його боргів.
Не давай очам спати, не змикай повіки.
Рятуйся, як сарна від мисливця,
    як пташка від рук птахолова.

Ледачим бути небезпечно

Піди до мурашки, лінивцю,
    поглянь на її шляхи й наберися мудрості.
Немає в неї ні володаря, ні керівника, ні правителя.
Але вона заготовляє їжу влітку,
    в жнива складає запаси харчів.

Чи довго ще, ледацюго, ти там лежатимеш?
    Коли підведешся, прокинувшись?
10 «Трохи поспати, трохи подрімати,
    скласти руки на хвильку, щоб відпочити»,—каже ледачий.
11 Але з часом здолає його бідність і нужда,
    мов загарбник, відбере його скарби.

Кривдник

12 Пустопорожній чоловік—то хибний чоловік,
    що розповсюджує облудні балачки,
13     підморгує, човгає ногами, вказує пальцем.
14 Серце його лихе,
    він замислює зло, завжди сіє розбрат.
15 Тож раптово нападе на нього лихо,
    вмить його буде знищено і вороття назад не буде.

Сім речей, які ненавидить Господь

16 Господь ненавидить шість, навіть сім[a] лихих властивостей:
17     погляд пихатий і язик брехливий,
    руки, що невинну кров проливають,
18     серце, що наміри лихі снує,
    ноги, що спішать до зла,
19     лжесвідка, що брехнею дихає,
    і того, хто поміж рідних та сусідів сіє чвари.

20 Сину мій, тримайся батькових заповітів,
    не відкидай материних напучувань.
21 Зав’яжи їх назавжди на серці,
    оповий ними шию.
22 Коли ти йтимеш, вони тебе вестимуть,
    коли ти спати ляжеш, стерегтимуть твій сон,
    коли прокинешся—до тебе заговорять.

23 Бо всі батьківські заповіді—це світильник,
    а навчання—то світло,
    а докори й перевиховання—то шлях життя.
24 Вони вбережуть тебе від зловмисниці,
    від медового язика спокусниці.
25 Не плекай у серці своєму жаги до її вроди,
    не дозволяй їй захопити тебе в полон чарами її очей.
26 Адже вартість розпусниці—
    то лише буханець хліба,
    а чужа дружина полює на життя безцінне.
27 Чи може чоловік вогонь на грудях нести,
    щоб не спалити одяг свій?
28 Якщо людина ходить по розпеченому вугіллю,
    хіба не обгорять її ноги?
29 Так і той, хто з чужою дружиною злигався.
    Хоч хто б її торкнувся, покараний буде.

30 Люди не зневажають злодія, якщо він краде,
    аби вгамувати голод.
31 Але якщо його зловлять, то віддасть усе, що має.
32 Перелюбник не має розуму:
    зваблюючи, себе губить.
33 Він дістане побої, безчестя знайде,
    його ганьба ніколи не зітреться.
34 Бо ревнощі запалять чоловіка гнівом,
    і він не помилує, коли кинеться мститися.
35 Він не прийме ніяких відкупів
    і відмовиться від найбільшого хабаря.

Footnotes

  1. 6:16 шість, навіть сім У гібрейській мові ця фігура використовувалася для того, щоб підкреслити важливість згаданих речей.