Add parallel Print Page Options

127 Пісня прочан. Соломонова. Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває!

Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьований, Він і в спанні подасть другові Своєму!

Діти спадщина Господнє, плід утроби нагорода!

Як стріли в руках того велетня, так і сини молоді:

блаженний той муж, що сагайдака свого ними наповнив, не будуть такі посоромлені, коли в брамі вони говоритимуть із ворогами!

Соломонова пісня прочан.

Якщо Господь не зводить дім,
    стараються даремно будівничі.
Якщо Господь не на сторожі в місті,
    даремно пильнуватимуть на вежі вартові.

Вставати рано і лягати пізно,
    аби на хліб щоденний заробити—марно.
    Господь Своїм улюбленцям дає поспати.

Господь дітей у спадок нам дарує,
    із лона материнського дарує нагороду.
Сини, народжені у молоді роки,
    то наче стріли в воїна руках.
Щасливий, хто наповнив ними сагайдак!
    Не будуть посоромлені такі бійці,
    які зустрінуться із ворогом біля міської брами[a].

Footnotes

  1. 127:5 зустрінуться… брами Тобто «під час війни або судового діла».