Add parallel Print Page Options

68 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Пісня. (68-2) Нехай воскресне Бог, і розпорошаться вороги Його, і нехай від лиця Його повтікають Його ненависники!

(68-3) Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем!

(68-4) А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!

(68-5) Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться!

(68-6) Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!

(68-7) Бог самітних уводить до дому, витягує в'язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!

(68-8) Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,

(68-9) то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом ізраїля!

(68-10) Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.

10 (68-11) У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!

11 (68-12) Господь дає слово; провісниць велика многота:

12 (68-13) Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.

13 (68-14) Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.

14 (68-15) Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні.

15 (68-16) Гора Божа Башанська гора, гора верхогір'я гора та Башанська.

16 (68-17) Верхогір'я, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди?

17 (68-18) Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, Господь із Сінаю прибув до святині.

18 (68-19) Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.

19 (68-20) Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння! Села.

20 (68-21) Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти!

21 (68-22) Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!

22 (68-23) Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,

23 (68-24) щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!

24 (68-25) Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:

25 (68-26) Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах:

26 (68-27) Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел ізраїля!

27 (68-28) Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.

28 (68-29) Твій Бог наказав тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам учинив!

29 (68-30) із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.

30 (68-31) Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!

31 (68-32) Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.

32 (68-33) Царства землі, співайте Богові, виспівуйте Господа, Села,

33 (68-34) що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.

34 (68-35) Визнайте Богові силу, величність Його над ізраїлем, а в хмарах потуга Його!

35 (68-36) Бог грізний у святинях Своїх, Бог ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний!

Для диригента. Псалом Давидів. Хвальна пісня.

Хай встане Бог й розсіє ворогів,
    хай ненависники усі тікають.
Як вітром гнаний дим,
    розсіються хай недруги Твої.
Як віск, що топиться на сильному вогні,
    так вороги Твої нехай загинуть.
Возрадуються праведники перед Богом,
    побожні тішаться і задоволені усім!
Співаймо Богу, у піснях Його ім’я славімо.
    Готуймо шлях Йому через пустелю,
    радіймо перед Тим, Чиє ім’я Єгова[a].
В святій Своїй оселі Бог—
    Він батько сиротам, та вдів заступник.
Самотнім Бог помешкання дарує.
    Та ворогів Він кидає в безводну спеку.
8-9 Коли Ти йшов перед Своїм народом, Боже,
    його з Єгипту у пустелю вивів. Села

Земля тремтіла,
    небеса дощем стікали перед Богом.
10 Дощ рятівний наслав Господь,
    щоб древню виснажену землю оживити.
11 Він повернув тварин на землю ту,
    приготував її з усім добром для бідних.
12 Володар мій віддав наказ,
    і тисячі людей рознесли новину:
13 «Війська царів могутніх повтікали!
    Жінки, що вдома залишилися, розділять здобич.
14 Дістануться їм крила голубині,
    оздоблені і золотом, і сріблом».
15 Так буде, коли Бог Усемогутній
    поскидає царів, мов сніг з гори Залмон.
16 Башан—гора велична з безліччю вершин,
17     чому ти скоса позираєш на гору Синай?
Її ж бо любить Господь,
    Він обрав її, щоб жити на ній довічно.
18 Володар мій святий зійшов з гори Сіон,
    за Ним мільйон мільйонів колісниць промчало.
19 Зійшов Господь на вершину знов,
    за Ним йшли лави полонених щільно.
Прийняв у дар людей Він,[b] навіть тих,
    котрі раніше повставали проти Нього.
20 Вславляймо Господа!
    Щодня допомагає Він тягар турбот нам зносить,
    нас спасає. Села

21 Він—Бог наш, Він той Бог, Який нас рятує,
    спасає нас від смерті наш Господь.
22 Господь потрощить голови підступних ворогів,
    із винних голови позносить!
23-24 Сказав Володар мій:
    «Верну я ворогів з Башану,
    з глибин морських дістану їх.
Ви будете ходить по їхній крові,
    і пси її нап’ються досхочу».
25 Побачать вороги ходу звитяжну Бога,
    як йтиме[c] Він, мій Цар, святковий і святий.
26 Попереду крокують співаки,
    музики йдуть за ними, і дівчата в бубни б’ють.
27 Вславляйте Господа на зібранні великім!
    Співай, народе ізраїльський, славу Богу!
28 Веде їх молодий Веніамин,
    вожді Юдеї та юдейське військо,
    провідники Завулона й Нафталі провідники.
29-30 Із храму над Єрусалимом
    наказує Великий Бог оспівувати Його славу:
«Яви нам, Боже, все Своє могуття,
    яке в минулому народу нашому являв.
    Знесуть царі свої скарби у храм Єрусалимський».
31 Дай волю палиці і звірів приручи,
    волів й корів народів тих примусь коритись.
Вони війни хотіли, Ти ж розвіяв їх.
    Хай порпаються у багні,
    нехай несуть кавалки срібла.
32 Нехай Єгипет принесе свої скарби,
    хай ефіопи віддадуть свої багатства.

33 Співайте шану Богу, всі царі земні,
    славите у піснях свого Володаря! Села

34 Прославте Бога!
    Він на колісниці мчить в довічних небесах,
    послухайте Його могутній голос!
35 Бог—наймогутніший серед усіх богів,
    Бог Ізраїлю дасть народу силу.
36 Прекрасний Ти, о Боже, у своєму храмі.
    Бог Ізраїлю силу й міць дає народу.

Славімо Бога!

Footnotes

  1. 68:5 Єгова Або «Ягве»—ім’я Бога.
  2. 68:19 Прийняв у дар людей Він Або «Прийняв дари у людей», чи «дав дари людям». Цей варіант міститься виключно у сирійських та арамійських текстах. Також див.: Еф. 4:8.
  3. 68:25 йтиме Або «вестиме їх».