Add parallel Print Page Options

23 І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.

І зробив Балак, як Валаам говорив. І приніс Балак та Валаам бичка та барана на кожному жертівнику.

І сказав Валаам до Балака: Стань над своїм цілопаленням, а я піду, може стріну Господа навпроти себе, і що Він об'явить мені, я перекажу тобі. І він пішов на лису гору.

І стрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: Сім жертівників склав я, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.

І вклав Господь слово до Валаамових уст та й сказав: Вернись до Балака, і будеш так промовляти.

І вернувсь він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, він та всі вельможі моавські.

І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Із Араму мене припровадив Балак, цар моавський, з гір сходу: Іди ж, прокляни мені Якова, а йди ж, скажи зло на Ізраїля!

Що ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж буду казать зло на того, що гніву на нього не має Господь?

Бо я бачу його з вершка скель, і з пагірків його оглядаю, тож народ пробуває самітно, а серед людей не рахується.

10 Хто ж перелічив порох Яковів, і хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа моя вмре смертю праведних, і кінець мій хай буде такий, як його!

11 І сказав Балак до Валаама: Що ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а оце ти справді поблагословив їх!

12 А той відповів та й сказав: Чи ж не те, що Господь вкладе в мої уста, я буду пильнувати, щоб те говорити?

13 І сказав до нього Балак: Ходи ж зо мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його будеш бачити, а всього його не побачиш. І прокляни мені його, мого ворога, звідти!

14 І він узяв його на Седе-Цофім, на верхів'я Пісґі, і збудував сім жертівників, і приніс бичка та барана на кожнім жертівнику.

15 І сказав він до Балака: Стань тут над своїм цілопаленням, а я стріну там Господа.

16 І стрів Господь Валаама, і вклав слово до уст його та й сказав: Вернися до Балака, і будеш так промовляти.

17 І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, а з ним вельможі моавські. І сказав йому Балак: Що ж говорив Господь?

18 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Устань же, Балаку, та й слухай, нахили своє ухо до мене, о сину Ціппорів!

19 Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?

20 Оце я одержав наказа поблагословити, і поблагословив Він, і я того не відверну!

21 Не видно страждання між Яковом, і не запримітно нещастя в Ізраїлі, з ним Господь, його Бог, а між ним голосний крик на славу Царя!

22 Бог, що вивів був їх із Єгипту, Він для нього, як міць однорожця!

23 Бо нема ворожби поміж Яковом, і чарів нема між Ізраїлем, тепер буде сказане Якову та Ізраїлеві, що Бог учинив.

24 Тож устане народ, як левиця, і підійметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не буде він жерти здобичу, і аж поки не буде він пить кров забитих!

25 І сказав Балак до Валаама: Ні проклинати не проклинай його, ні благословити не благословляй його!

26 І сказав Валаам, і відповів до Балака: Чи ж не казав я тобі, говорячи: Усе, що буде промовляти Господь, те зроблю?

27 І сказав Балак до Валаама: Ходи ж, візьму тебе ще до іншого місця, може сподобається в Божих очах, і ти звідти проклянеш мені його.

28 І взяв Балак Валаама на верхів'я Пеору, що звернений до пустині.

29 І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.

30 І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.

Перше Валаамове послання

23 Валаам сказав Валаку: «Споруди мені тут сім жертовників і приготуй мені семеро волів і семеро баранців». Валак зробив, як сказав Валаам. І Валак, і Валаам принесли по волу та по баранові на кожному вівтарі.

Тоді Валаам сказав Валаку: «Стань біля своєї жертви всеспалення, а я піду, можливо Господь вийде на зустріч зі мною. Хоч би що Він мені сказав, я розповім тобі». Тож пішов він на голу верхівку гори.

Бог явився Валааму, і той сказав Йому: «Я спорудив сім жертовників і приніс по волу та по баранові на кожному вівтарі».

Господь вклав слова в уста Валааму, мовлячи: «Повертайся до Валака і скажи це йому».

Тож Валаам повернувся до нього, аж ось Валах стоїть біля своєї жертви всеспалення разом з усіма старійшинами Моаву. Тож Валаам мовив пророцтво своє:

«Привів мене Валак, моавський цар
    з Арама, зі східних гір:
„Приходь, і Якова за мене прокляни.
    Приходь, ганьбою вкрий Ізраїль”.
Та як я можу клясти тих,
    кого Господь не проклинає?
Як можу я зганьбити тих,
    кого не зганьбив Господь?
З гірських вершин я бачу їх,
    і з пагорбів дивлюся я на них.
Вони ж бо той народ, який живе окремо
    і не вважає себе одним із інших.
10 Хто здатний полічити Якова народ?
    Вони численні, наче той пісок.
Хто може чверть Ізраїлю бодай порахувати?
    Нехай я помру смертю праведника,
    нехай кінець мій буде, як у них!»

11 Валак сказав Валааму: «Що ти зробив зі мною? Я тебе привів, щоби проклясти ворогів моїх, а ти їх взяв і благословив».

12 А Валаам відповів йому: «Чи не мушу я ретельно передати те, що Господь вклав в уста мої?»

13 Тоді Валак сказав йому: «Ходімо зі мною в інше місце, звідки ти зможеш побачити їх. Ти побачиш лише частину їх. Усіх їх ти не побачиш. Прокляни їх для мене звідти».

14 Тож узяв він Валаама на поле Зофима на верхівці Пізґи. І спорудив він сім жертовників, і приніс вола й барана на кожному вівтарі. 15 І сказав він Валаку: «Стань поряд зі своєю жертвою всеспалення тут, поки я піду зустрітися з Господом».

16 Явився Господь Валааму, вклав слова в уста йому і сказав: «Повернись до Валака і скажи це йому».

17 Отже, повернувся Валаам до Валака, аж той стоїть там біля своєї жертви всеспалення з усіма старійшинами Моаву. І запитав його Валак: «Що сказав Господь?»

Друге Валаамове послання

18 І мовив Валаам своє пророцтво:

«Устань, Валаку, і слухай.
    Почуй мене, о сину Зиппорів.
19 Бог не людина, що неправду каже,
    не син людський, що рішення міняє.
Чи мовить він, а потім те не зробить?
    Чи обіцяє і не виконує?
20 Отримав я наказ благословити.
    Він благословив, тож не спроможний я змінити це.
21 Не буде Якову невдачі.
    Не буде лиха для Ізраїлю.
Господь Бог його з ним.
    Його, як царя, серед них величають.
22 Бог, Який із Єгипту їх вивів,
    для них, мов буйвол дужий.
23 Немає жодних чар проти Якова.
    Немає жодного чаклунства проти Ізраїлю.
То кажуть про Якова і про Ізраїль:
    „Погляньте, що Бог зробив!”
24 Встає народ цей, мов левиця,
    немов той лев, вони встають.
Не ляже він, аж поки здобичі не з’їсть,
    і не нап’ється крові тих, кого убив».

25 Тоді Валак сказав Валааму: «Не проклинай їх, але ж і не благословляй!»

26 Валаам відповів Валаку: «Хіба не казав я тобі: „Я зроблю все, що Господь мені звелить?”»

27 Отже, Валак сказав Валааму: «Ходімо, я відведу тебе до іншого місця. Може, воно задовольнить Господа, і ти проклянеш їх звіти». 28 Тож Валак привів Валаама на верхівку гори Пеор, оберненої до пустелі.

29 Тоді Валаам промовив до Валака: «Споруди для мене сім жертовників тут і приготуй для мене семеро волів і семеро баранів». 30 Тож Валак зробив, як сказав Валам і приніс він вола й барана на кожному вівтарі.