Add parallel Print Page Options

28 І сталося тими днями, і зібрали филистимляни свої військові табори, щоб воювати з Ізраїлем. І сказав Ахіш до Давида: Щоб ти певно знав, що вийдеш зо мною в таборі, ти та люди твої.

І сказав Давид до Ахіша: Тому тепер ти пізнаєш, що зробить твій раб. А Ахіш сказав до Давида: Тому то зроблю тебе сторожем моєї голови по всі дні.

А Самуїл тоді помер, і оплакував його ввесь Ізраїль, і поховали його в Рамі, у його місті. А Саул повиганяв із Краю ворожбитів та віщунів.

І зібралися филистимляни, і прийшли, і таборували в Шунемі. А Саул зібрав усього Ізраїля, і таборували в Ґілбоа.

І побачив Саул филистимський табір та й злякався, і сильно затремтіло йому серце.

І питався Саул Господа, та не відповів йому Господь ані в снах, ані урімом, ані пророками.

І сказав Саул до своїх рабів: Пошукайте мені жінку ворожку, і я піду до неї, і запитаю її. І відповіли йому раби його: Ось жінка ворожка, в Ен-Дорі.

І перебрався Саул, і надів іншу одежу, і пішов він та двоє людей з ним, і прийшли до тієї жінки вночі. А він сказав: Поворожи мені, і виклич мені того, кого скажу тобі.

А та жінка відповіла йому: Ти ж знаєш, що зробив Саул, що в Краю він вигубив ворожбитів та віщунів. І нащо ти важиш на мою душу, щоб забити її?

10 І Саул присягнув їй Господом, говорячи: Як живий Господь, не спіткає тебе вина за цю річ!

11 І сказала та жінка: Кого я викличу тобі? А він відказав: Самуїла виклич мені.

12 І побачила та жінка Самуїла, та й крикнула сильним голосом! І сказала та жінка до Саула, говорячи: Нащо ти обманив мене, таж ти Саул!

13 І сказав їй цар; Не бійся! Але що ти бачиш? А та жінка відказала Саулові: Я бачу ніби богів, що виходять із землі!

14 І він їй сказав: Який його вид? А та відказала: Виходить старий чоловік, зодягнений у довгу одежу. І Саул пізнав, що то Самуїл, і схилив своє обличчя до землі, та й уклонився.

15 І сказав Самуїл до Саула: Нащо ти непокоїш мене, мене викликаючи? А Саул сказав: Дуже тяжко мені, филистимляни воюють зо мною, а Бог відступився від мене, і не відповідає мені вже ані через пророків, ані в снах. І покликав я тебе, щоб ти навчив мене, що я маю робити.

16 І сказав Самуїл: І нащо ти питаєш мене, коли Господь відступився від тебе, і став із твоїм ворогом?

17 І Господь зробив йому, як говорив був через мене, Господь узяв царство з твоєї руки, і дав його твоєму ближньому, Давидові.

18 Як ти не слухався Господнього голосу, і не виконав полум'яного гніву Його на Амалика, тому Господь зробив тобі цю річ цього дня.

19 І Господь віддав із тобою також Ізраїля до руки филистимлян. А взавтра ти та сини твої будете разом зо мною; також Ізраїлевого табора віддасть Господь до руки филистимлян.

20 І Саул відразу повалився на землю всім своїм зростом, сильно він злякався Самуїлових слів, та й сили не було в ньому, бо не їв він хліба цілий той день та цілу ту ніч.

21 І підійшла та жінка до Саула й побачила, що він дуже пригнічений. І сказала до нього: Ось невільниця твоя послухалася твого голосу, і наразила життя своє на небезпеку, бо я послухалася слів твоїх, що ти говорив мені.

22 А тепер ти послухай також голосу своєї невільниці, я покладу перед тобою шматок хліба, а ти з'їж і буде в тобі сила, коли підеш дорогою.

23 А він відмовився й сказав: Не буду їсти! Та сильно просили його слуги його та тая жінка, і він послухався їхнього голосу. І звівся він із землі, і всівся на ліжку.

24 А та жінка мала в домі годоване теля, і поспішно зарізала його. І взяла вона муки й замісила, і спекла з того прісне.

25 І принесла те перед Саула та перед слуг його, і вони їли. Потім устали й пішли тієї ночі.

Саул і ендорська відьма

28 У ті часи филистимляни згуртували сили, щоб воювати проти Ізраїлю. Ахіш звернувся до Давида: «Знай, що ти зі своїми людьми підете у бій зі мною».

Давид відповів: «Тоді сам пересвідчишся, на що здатен твій раб». Ахіш відповів: «Чудово. Я зроблю тебе своїм постійним охоронцем».

(Коли помер Самуїл, і весь Ізраїль його оплакував, поховавши його в рідному місті Рамі. Саул вигнав з краю віщунів та провидців).

Филистимляни зібралися й вирушили до Шунема, де й отаборилися, а Саул зібрав усіх ізраїльтян і розкинув табір у Ґілбоа. Коли Саул побачив филистимський табір, він так перелякався, що жах скував його серце. Він звернувся до Господа, але Господь не відповів йому ні в снах, ні через урим, ні через пророків. Тоді Саул сказав своїм слугам: «Знайдіть мені жінку-ясновидицю, щоб я міг у неї поспитатися».

«Така жінка живе в Ендорі»,—відповіли вони. Тож Саул замаскувався, надягнувши на себе інший одяг, і вночі з двома чоловіками пішов до тієї жінки. Він спитав: «Поворожи мені, спитай духа й виклич мені того, кого назву».

Але жінка йому відповіла: «Адже ти знаєш, що зробив Саул. Він вигнав усіх чарівниць та ворожбитів з краю. Навіщо ти розставив пастки для мого життя й хочеш заподіяти мені смерть?»

10 Саул заприсягнувся їй Господом: «Присягаюся Господнім життям, тебе за це не покарають».

11 Тоді жінка спитала: «Кого я маю викликати для тебе?»

«Виклич Самуїла»,—мовив він.

12 Коли жінка побачила Самуїла, вона пронизливо закричала: «Навіщо ти мене обманув? Ти—Саул!»

13 Цар їй відповів: «Не бійся. Що ти бачиш?»

Жінка відповіла: «Я бачу дух, який виходить із землі[a]».

14 «Як він виглядає?»—запитав він.

«Це старий, який піднімається й виходить у плащі»,—відказала вона.

Тоді Саул зрозумів, що то був Самуїл. Він схилився перед ним, припавши лицем до землі.

15 Самуїл звернувся до Саула: «Чому ти мене потурбував, викликавши сюди?»

«Біда велика трапилася зі мною,—відповів Саул.—Филистимляни воюють проти мене, і Бог також відвернувся від мене. Він мені вже не відповідає ні через пророків, ні в снах. Тому я тебе й викликав, щоб ти мені порадив, що робити».

16 Самуїл сказав: «Чому ти просиш у мене поради саме тоді, коли від тебе відвернувся Господь, коли Він став твоїм ворогом? 17 Господь вчинив те, що Він прорік тобі через мене. Господь вирвав царство з твоїх рук і віддав його одному з твоїх ближніх—Давидові. 18 А через те, що ти не послухався Господа, не втілив Його страшного гніву на амаликійців, Господь саме це й вчинив тобі сьогодні. 19 Господь передасть як Ізраїль, так і тебе филистимлянам, а завтра і ти, й твої сини будуть тут зі мною. Господь передасть филистимлянам також ізраїльське військо».

20 Саул зразу ж упав, простягнувшись на землі, він був дуже переляканий, почувши Самуїлові слова. Сили його залишили, адже він крихти в роті не тримав цілу добу.

21 Коли жінка підійшла до Саула й побачила, що він страшенно наляканий, вона сказала: «Послухай, твоя рабиня підкорилася тобі. Я ризикнула своїм життям і зробила те, що ти попросив. 22 Тепер ти послухай свою слугу: дозволь мені дати тобі щось поїсти, щоб ти набрався сил і зміг піти своїм шляхом».

23 Він відмовився: «Я не їстиму».

Але слуги Саула почали його теж просити, і він таки послухався їх усіх. Підвівся з землі й присів на ліжко.

24 У жінки вдома було відгодоване теля, яке вона відразу ж зарізала. Вона взяла трохи борошна, замісила і спекла прісний хліб. 25 Потім поставила його перед Саулом та його слугами. Ті з’їли що було принесене, тієї ж ночі підвелися й пішли.

Footnotes

  1. 28:13 землі Або «шеолу». Див.: «шеол».