Add parallel Print Page Options

20 І трапився там негідний чоловік, а ім'я йому Шева, син Біхрі, веніяминівець. І засурмив він у сурму та й сказав: Немає нам частки в Давиді, і нема нам спадщини у сина Єссеєвого! Ізраїлю, усі до наметів своїх!

І пішов кожен ізраїльтянин від Давида за Шевою, сином Біхрі, а юдеянин позостався при своєму цареві від Йордану й аж до Єрусалиму.

І прийшов Давид до свого дому в Єрусалим. І взяв цар десять жінок наложниць, яких настановив був пильнувати дім, та й віддав їх до дому сторожі; і він їх годував, але до них не приходив. І були вони ув'язнені аж до дня своєї смерти, удівство за життя чоловіка.

І сказав цар до Амаси: Склич мені юдеян у три дні, а ти стань отут!

І пішов Амаса, щоб скликати Юду, та спізнився від означеного часу, про який він умовився.

І сказав Давид до Авішая: Тепер Шева, син Біхрі, зробить нам зло більше від Авесалома. Візьми ти слуг свого пана, та й поженися за ним, щоб він не знайшов собі твердинних міст, і не щез із наших очей.

І вийшли за ним Йоавові люди, і керетянин, і пелетянин та всі лицарі, і повиходили вони з Єрусалиму, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.

Вони були при великому камені, що в Ґів'оні, а Амаса вийшов проти них. А Йоав був зодягнений в шату свою, а ній пояс із мечем, прип'ятим на стегні його в піхві, з якої легко виходив і входив.

І сказав Йоав до Амаси: Чи гаразд тобі, брате мій? І Йоав узяв правою рукою Амасу за бороду, щоб поцілувати його.

10 А Амаса не остерігся меча, що був у Йоавовій руці. І той ударив його ним у живіт, і вилив нутро його на землю, і не повторив йому, а той помер... І Йоав та брат його Авішай гналися за Шевою, сином Біхрі.

11 А один з Йоавових слуг став над ним та й говорив: Хто жадає Йоава, і хто за Давида, за Йоавом!

12 А Амасу валявся в крові на середині битої дороги. І побачив той чоловік, що ввесь народ став, то стягнув Амасу з битої дороги на поле, і накинув на нього одежину, бо бачив, що кожен приходив до нього та ставав.

13 Як був він стягнений з битої дороги, пішов кожен чоловік за Йоавом, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.

14 А той перейшов серед усіх Ізраїлевих племен до Авелу та до Бет-Маахи, і серед усіх береян, і були вони зібрані, і теж пішли за ним.

15 А Йоавові люди прийшли й облягли його в Авелі Бет-Маахи, і насипали при місті вала, що стояв на передмур'ї. А ввесь народ, що був з Йоавом, заходився завалити мура.

16 І покликала мудра жінка з міста: Слухайте, слухайте, скажіть но Йоавові: Підійди сюди, й я буду говорити до тебе!

17 І він підійшов до неї, а та жінка сказала: Чи ти Йоав? А він відказав: Я. І вона сказала йому: Послухай слів своєї невільниці!. А він відказав: Я слухаю.

18 І сказала вона, говорячи: Колись треба було переговорювати, а саме, конче запитатися в Авелі, і так закінчили б справу.

19 Я із спокійних та вірних міст Ізраїля, ти ж шукаєш погубити місто та матерів серед Ізраїля. Пощо ти нищиш спадщину Господню?

20 А Йоав відповів та й сказав: Борони Боже, борони мене, Боже! Присягаю, що не знищу й не вигублю!

21 Це не так, бо чоловік з Єфремових гір, Шева, син Біхрі, ім'я йому, підніс свою руку на царя на Давида. Дайте його самого, й я піду від міста. І сказала та жінка до Йоава: Ось голову його кинуть тобі через мур!

22 І пішла та жінка до всього народу в своїй мудрості, і відрубали голову Шеви, сина Біхрі, та й кинули до Йоава. А той засурмив у сурму, і розійшлися від міста кожен до наметів своїх. А Йоав вернувся в Єрусалим до царя.

23 І став Йоав над усім Ізраїлевим військом, а Беная, син Єгоядин, над керітянином та над пелетянином;

24 а Адорам над даниною, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером;

25 а Сева писарем, а Садок та Евіятар священиками.

26 А також яірянин Іра був священиком у Давида.

Шеба повстає проти Давида

20 Сталося так, що там був баламут Шеба, син веніаминія Бікрі. Він засурмив у сурму й вигукнув:

«Не маємо ми долі у Давида.
    Не маєм спадщини в сина Єссея!
Ізраїлю! Ходімо по своїх наметах».

І всі ізраїльтяни[a] покинули Давида. Вони пішли за Шебою, сином Бікрі. Але люди Юдеї супроводжували царя від Йордану до Єрусалима.

Коли Давид повернувся додому в Єрусалим, він відіслав десять наложниць, яких залишав стерегти дім, в окрему оселю[b], приставивши до них вартових. Він забезпечив їх, але вже не спав з ними. Так їх тримали в заточенні все життя аж до смерті.

Цар звернувся до Амази: «Заклич усіх людей Юдеї до мене, щоб з’явилися через три дні. І ти також будь». Амаза вирушив збирати юдеїв, але робив це довше часу, призначеного царем.

Давид наказує вбити Шебу

Давид сказав Авішаю: «Шеба, син Бікрі нашкодить нам більше, ніж Авесалом. Візьми слуг свого хазяїна й наздожени його, інакше він знайде укріплені міста і втече від нас».

Тож воїни Йоава, керетяни, пелетійці[c] та всі інші могутні воїни під командуванням Авішая вирушили навздогін Шебі. Вони виступили з Єрусалима, щоб наздогнати Шебу, сина Бікрі.

Йоав убиває Амазу

Коли вони проходили повз велику скелю в Ґівеоні, їм назустріч вийшов Амаза. Йоав був у військовому плащі, опоясаний ременем, з якого звисав меч у піхвах. Коли він ступив крок назустріч, меч випав із піхов. Йоав звернувся до Амаза: «Як живеш, брате мій?» Потім Йоав притягнув Амазу правою рукою за бороду, щоб поцілувати. 10 Амаза не звернув уваги на меч у руці Йоава. Йоав ударив ним прямо в живіт. Нутрощі Амази впали на землю. В другому ударі потреби не було, бо Амаза помер. А потім Йоав із братом Авішаєм погналися за Шебою, сином Бікрі.

Давидові воїни розшукують Шебу

11 Якийсь із воїнів Йоава зупинився перед Амазою і сказав: «Хто підтримує Йоава і хто за Давида, нехай ідуть за Йоавом!»

12 Амаза лежав, стікаючи кров’ю, посеред дороги. Якийсь чоловік помітив, що всі воїни зупиняються, що кожен, наблизившись до Амази, зупиняється перед ним. Він відтягнув того з дороги в поле й накинув на нього плащ. 13 Коли Амазу відтягли з дороги, всі воїни поспішили за Йоавом, щоб наздогнати Шебу, сина Бікрі.

Шеба втікає до Авеля, того що Бет-Маака

14 Шеба дістався Авель, того що Бет-Маака, пройшовши через усі племена Ізраїлю, через увесь край бірійців[d], які, зібравшись, приєдналися до нього. 15 Все військо Йоава підійшло до Авель-Бет-Маага й оточило місто. Воїни насипали вал біля зовнішнього боку укріпленої стіни. Коли вони почали розбивати стіну, 16 якась мудра жінка з міста вигукнула: «Послухайте! Послухайте! Скажіть Йоаву, щоб він прийшов, аби я могла поговорити з ним!»

17 Той підійшов, і вона спитала: «Ти Йоав?» «Так»,—відповів він. Вона мовила далі: «Послухай, що твоя рабиня має сказати». «Слухаю»,—відповів він.

18 Вона вела далі: «Колись давно була приказка: „Знайдеш відповідь в Авелі”. Так завжди й було. 19 Ми—мирне й правовірне в Ізраїлі місто. Чому ти хочеш знищити Господній спадок?»

20 «Нічого подібного, ні в якому разі,—заперечив Йоав.—Нізащо не хочу я ні зруйнувати, ні знищити його! 21 Це зовсім не так. Справа в тому, що чоловік на ймення Шеба, син Бікрі, з гірських країв Ефраїму, підніс руку на царя Давида. Видай цього чоловіка, і я відступлю від міста». Жінка сказала Йоаву: «Його голову викинуть тобі через стіну».

22 Жінка звернулася з мудрою порадою до всіх жителів міста, і вони відрубали голову Шебі, сину Бікрі, й перекинули її Йоаву. Він засурмив, і всі воїни Йоава відійшли від міста й розійшлися по своїх наметах. Сам Йоав повернувся до царя в Єрусалим.

Давидові урядовці

23 Йоав був полководцем усієї ізраїльської армії, Беная, син Єгояди, командував керетянами та пелетійцями. 24 Адонірам наглядав за примусовими роботами, а Єгошафат, син Агілуда, був літописцем. 25 Шева працював писарем, Задок та Авіатар були священиками, 26 Іра яїрський був Давидовим священиком[e].

Footnotes

  1. 20:2 всі ізраїльтяни Тобто «усі племена, які не приєдналися до Юди».
  2. 20:3 він відіслав… окрему оселю Син Давида Авесалом збезчестив наложниць свого батька. Див.: 2 Сам. 16:21-22.
  3. 20:7 керетяни, пелетійці Керетяни та пелетійці—відбірні частини Давидового війська; особиста охорона царя.
  4. 20:14 бірійців У деяких древньогрецьких та латинських рукописах—«бікрійців».
  5. 20:26 священиком Або «слугою», чи «радником».

Sheba Rebels Against David

20 Now a troublemaker named Sheba son of Bikri, a Benjamite, happened to be there. He sounded the trumpet and shouted,

“We have no share(A) in David,(B)
    no part in Jesse’s son!(C)
Every man to his tent, Israel!”

So all the men of Israel deserted David to follow Sheba son of Bikri. But the men of Judah stayed by their king all the way from the Jordan to Jerusalem.

When David returned to his palace in Jerusalem, he took the ten concubines(D) he had left to take care of the palace and put them in a house under guard. He provided for them but had no sexual relations with them. They were kept in confinement till the day of their death, living as widows.

Then the king said to Amasa,(E) “Summon the men of Judah to come to me within three days, and be here yourself.” But when Amasa went to summon Judah, he took longer than the time the king had set for him.

David said to Abishai,(F) “Now Sheba son of Bikri will do us more harm than Absalom did. Take your master’s men and pursue him, or he will find fortified cities and escape from us.”[a] So Joab’s men and the Kerethites(G) and Pelethites and all the mighty warriors went out under the command of Abishai. They marched out from Jerusalem to pursue Sheba son of Bikri.

While they were at the great rock in Gibeon,(H) Amasa came to meet them. Joab(I) was wearing his military tunic, and strapped over it at his waist was a belt with a dagger in its sheath. As he stepped forward, it dropped out of its sheath.

Joab said to Amasa, “How are you, my brother?” Then Joab took Amasa by the beard with his right hand to kiss him. 10 Amasa was not on his guard against the dagger(J) in Joab’s(K) hand, and Joab plunged it into his belly, and his intestines spilled out on the ground. Without being stabbed again, Amasa died. Then Joab and his brother Abishai pursued Sheba son of Bikri.

11 One of Joab’s men stood beside Amasa and said, “Whoever favors Joab, and whoever is for David, let him follow Joab!” 12 Amasa lay wallowing in his blood in the middle of the road, and the man saw that all the troops came to a halt(L) there. When he realized that everyone who came up to Amasa stopped, he dragged him from the road into a field and threw a garment over him. 13 After Amasa had been removed from the road, everyone went on with Joab to pursue Sheba son of Bikri.

14 Sheba passed through all the tribes of Israel to Abel Beth Maakah and through the entire region of the Bikrites,[b](M) who gathered together and followed him. 15 All the troops with Joab came and besieged Sheba in Abel Beth Maakah.(N) They built a siege ramp(O) up to the city, and it stood against the outer fortifications. While they were battering the wall to bring it down, 16 a wise woman(P) called from the city, “Listen! Listen! Tell Joab to come here so I can speak to him.” 17 He went toward her, and she asked, “Are you Joab?”

“I am,” he answered.

She said, “Listen to what your servant has to say.”

“I’m listening,” he said.

18 She continued, “Long ago they used to say, ‘Get your answer at Abel,’ and that settled it. 19 We are the peaceful(Q) and faithful in Israel. You are trying to destroy a city that is a mother in Israel. Why do you want to swallow up the Lord’s inheritance?”(R)

20 “Far be it from me!” Joab replied, “Far be it from me to swallow up or destroy! 21 That is not the case. A man named Sheba son of Bikri, from the hill country of Ephraim, has lifted up his hand against the king, against David. Hand over this one man, and I’ll withdraw from the city.”

The woman said to Joab, “His head(S) will be thrown to you from the wall.”

22 Then the woman went to all the people with her wise advice,(T) and they cut off the head of Sheba son of Bikri and threw it to Joab. So he sounded the trumpet, and his men dispersed from the city, each returning to his home. And Joab went back to the king in Jerusalem.

David’s Officials

23 Joab(U) was over Israel’s entire army; Benaiah son of Jehoiada was over the Kerethites and Pelethites; 24 Adoniram[c](V) was in charge of forced labor; Jehoshaphat(W) son of Ahilud was recorder; 25 Sheva was secretary; Zadok(X) and Abiathar were priests; 26 and Ira the Jairite[d] was David’s priest.

Footnotes

  1. 2 Samuel 20:6 Or and do us serious injury
  2. 2 Samuel 20:14 See Septuagint and Vulgate; Hebrew Berites.
  3. 2 Samuel 20:24 Some Septuagint manuscripts (see also 1 Kings 4:6 and 5:14); Hebrew Adoram
  4. 2 Samuel 20:26 Hebrew; some Septuagint manuscripts and Syriac (see also 23:38) Ithrite