Add parallel Print Page Options

24 І знову запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана Давида проти них, говорячи: Іди, перелічи Ізраїля та Юду!

І сказав цар до Йоава, вождя війська, що з ним: Перемандруй серед усіх Ізраїлевих племен від Дану аж до Беер-Шеви, і перелічіть народ, і я пізнаю число цього народу.

І сказав Йоав до царя: Нехай же Господь, Бог твій, додасть до народу в сто раз стільки, скільки є, а очі мого пана, царя, бачать. Та нащо пан мій, цар, уподобав собі таку річ?

Та цареве слово до Йоава та на військових провідників перемогло. І вийшов Йоав та військові провідники від царя, щоб перелічити Ізраїлів народ.

І перейшли вони Йордан, і таборували в Ароері, з правого боку міста, що лежить в середині долини Ґаду та при Язері.

І прийшли вони до Ґілеаду та до краю Тахтім-Ходші. І прийшли до Дан-Яану, і навколо до Сидону.

І прийшли вони до твердині Цор й до всіх міст хіввеянина та ханаанеянина, і вийшли до Юдиного Неґеву, до Беер-Шеви.

І мандрували вони по цілому краю, і прийшли в кінці дев'яти місяців та двадцяти днів до Єрусалиму.

І дав Йоав цареві число переліку народу. І було Ізраїля вісімсот тисяч сильних мужів, що витягають меча, а Юдиного мужа п'ятьсот тисяч чоловіка.

10 І збентежилося Давидове серце, як перелічив він народ. І сказав Давид до Господа: Я дуже згрішив, що зробив це! А тепер, Господи, відсунь же провину Свого раба, бо я дуже немудро вчинив!...

11 І встав Давид рано вранці, а Господнє слово було до пророка Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:

12 Іди, та й скажеш Давидові: Так сказав Господь: Три карі кладу Я на тебе, вибери собі одну з них, і Я зроблю її тобі.

13 І прийшов Ґад до Давида, і розповів йому та й до нього сказав: Чи прийдуть тобі сім літ голоду в твоїм краї, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а вони тебе гнатимуть, чи теж буде три дні моровиця в твоїм Краї? Подумай тепер та й ріши, яке слово верну я Тому, Хто послав мене.

14 І сказав Давид до Ґада: Сильно скорблю я! Нехай же впадемо ми до Господньої руки, бо велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!...

15 І дав Господь моровицю в Ізраїлі від ранку й аж до часу умовлення, і померло з народу від Дану й аж до Беер-Шеви сімдесят тисяч чоловіка...

16 І простяг той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб вигубити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: Забагато тепер, попусти свою руку! А Ангол Господній був при тоці євусеянина Аравни.

17 І сказав Давид до Господа, коли побачив того Ангола, що побивав серед народу, і проказав: Я ось згрішив, і пішов проти Закону. А ці вівці, що зробили вони? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого!...

18 І прийшов того дня Ґад до Давида, та й сказав йому: Устань, постав Господеві жертівника на току євусеянина Аравни.

19 І пішов Давид за словами Ґадовими, як наказав був Господь.

20 І виглянув Аравна, і побачив царя та його слуг, що йдуть до нього. І вийшов Аравна, і вклонився цареві обличчям своїм до землі.

21 І сказав Аравна: Чого прийшов пан мій, цар, до свого раба? А Давид відказав: Купити від тебе цього тока, щоб збудувати жертівника для Господа, і буде стримана зараза від народу.

22 І сказав Аравна до Давида: Нехай пан мій, цар, візьме, і нехай принесе жертву, що добре в очах його. Дивися, ось худоба на цілопалення, а молотілки та ярма на дрова.

23 Усе віддає Аравна, о царю, цареві. І сказав Аравна до царя: Господь, Бог твій, нехай уподобає Собі тебе!

24 І сказав цар до Аравни: Ні, бо тільки куплю від тебе за ціну, і не принесу дармо цілопалень Господеві, Богові моєму. І купив Давид тока й худобу за срібло п'ятидесяти шеклів.

25 І Давид збудував там жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І Господь був ублаганий для Краю, і була стримана зараза від Ізраїля.

Давид обліковує військо

24 Знову запалився Господній гнів на Ізраїль і запалив Давида проти ізраїльтян, намовляючи: «Іди й перелічи Ізраїль та Юдею».

Цар сказав Йоаву та командирам його війська: «Обійди всі племена Ізраїлю від Дана до Беершеби[a] й перелічи воїнів, аби я знав, скільки їх».

Та Йоав відповів царю: «Хай Господь твій Бог помножить народ твій у сотню разів і нехай очі мого володаря царя побачать це. Але, о царю, мій володарю, навіщо бажаєш ти зробити це?»

Однак слово царя переважило слова Йоава й військових командирів; вони залишили царя й подалися рахувати людей у війську ізраїльському.

Перейшовши через Йордан, вони розташувалися біля Ароера, на південь від міста, у вузькій ущелині, а потім перейшли Ґад у напрямку до Язера. Вони попрямували в Ґілеад, в землі Тахтим-Годші, тоді до Дан-Яана і навколо нього до Сидона. Звідти пройшли до фортеці Тир, побували в усіх містах хивійців та ханаанців. Наприкінці завітали до Беершеби в юдейському Неґеві.

Обійшовши усі землі, вони через дев’ять місяців і двадцять днів повернулися в Єрусалим.

Йоав доповів царю, скільки вони нарахували воїнів. В Ізраїлі налічувалося вісімсот тисяч здорових мужів, які були здатні тримати меч, а в Юдеї—п’ятсот тисяч чоловік.

Господь карає Давида

10 Давид відчув себе винним після того, як він порахував воїнів. Він сказав Господу: «Я вчинив великий гріх, зробивши це. Благаю Тебе, Господи, зніми цей гріх з Твого слуги, бо я зробив величезну дурницю».

11 Наступного ранку, коли Давид іще не підвівся з ліжка, пророку Ґаду, Давидовому ясновидцю, було Господнє слово: 12 «Піди й розкажи Давидові про те, що говорить Господь: „Я даю тобі на вибір три покарання. Вибери одне із них, і Я саме так з тобою і вчиню”».

13 Ґад пішов до Давида і сказав йому: «Ось тобі на вибір три покарання: або нехай звалиться на тебе голод на цілих три роки[b], або будеш три місяці тікати від ворогів, які тебе переслідуватимуть, або матимеш три дні мору в своєму краї. Обміркуй і виріши, що я маю відповісти Тому, Хто мене послав».

14 Давид сказав Ґаду: «Я у великій печалі. Нехай Господь мене покарає, бо милість Його величезна, але не дай мені потрапити до людських рук».

15 Отож Господь наслав моровицю на Ізраїль з ранку й до кінця призначеного часу. І померло сімдесят тисяч людей від Дана до Беершеби. 16 Коли Ангел простягнув руку, щоб знищити Єрусалим, Господь зажурився тією бідою і промовив до Ангела, який губив народ: «Досить, прибери руку!» Ангел Господній якраз тоді був біля току євусита[c] Арауни[d].

Давид купує Араунів тік

17 Коли Давид побачив, як Ангел губить людей, він звернувся до Господа: «Це я згрішив, це мій переступ. Люди ж бо як овечки. Що вони зробили? Нехай упаде Твоя рука на мене й мою родину».

18 Того ж дня прийшов до Давида Ґад і сказав йому: «Піднімися й зведи вівтар Господу на току євусита Арауни».

19 Тож Давид зробив так, як йому наказав Господь через Ґада. 20 Коли Арауна поглянув і побачив царя з обслугою, він вийшов і вклонився Давиду до самої землі. 21 Арауна спитав: «Чому мій володар-цар прийшов до свого слуги?» «Щоб купити твій тік,—відповів Давид,—та збудувати вівтар для Господа, аби жахлива моровиця відступилася від людей».

22 Арауна сказав Давиду: «Нехай мій володар-цар робить усе, що вважає за потрібне, нехай принесе жертву. Ось воли для жертви всеспалення, а ось все дерев’яне знаряддя для вогнища. 23 О царю, все це віддає Арауна царю». Потім Арауна додав: «Нехай Господь твій Бог прийме тебе».

24 Але цар відповів Арауні: «Ні-ні, я мушу тобі заплатити. Я не принесу Господу моєму Богу жертви всеспалення, які мені нічого не коштують». І купив Давид тік, волів, заплативши за все п’ятдесят шекелів[e] срібла.

25 Давид збудував там вівтар Господу й приніс жертви всеспалення та мирні жертви. Господь зглянувся на молитви за край, і припинилася моровиця в Ізраїлі.

Footnotes

  1. 24:2 від Дана до Беершеби Тобто «усього Ізраїлю». Також див.: Сам. 24:15.
  2. 24:13 три роки В гебрейських рукописах та 1 Книзі Хронік—«сім років».
  3. 24:16 євусита Тобто «мешканця Єрусалима».
  4. 24:16 Арауни Або «Орнана». Також див.: 2 Сам. 24:18, 22, 24.
  5. 24:24 п’ятдесят шекелів Приблизно 0,6 кг.

David Enrolls the Fighting Men(A)

24 Again(B) the anger of the Lord burned against Israel,(C) and he incited David against them, saying, “Go and take a census of(D) Israel and Judah.”

So the king said to Joab(E) and the army commanders[a] with him, “Go throughout the tribes of Israel from Dan to Beersheba(F) and enroll(G) the fighting men, so that I may know how many there are.”

But Joab(H) replied to the king, “May the Lord your God multiply the troops a hundred times over,(I) and may the eyes of my lord the king see it. But why does my lord the king want to do such a thing?”

The king’s word, however, overruled Joab and the army commanders; so they left the presence of the king to enroll the fighting men of Israel.

After crossing the Jordan, they camped near Aroer,(J) south of the town in the gorge, and then went through Gad and on to Jazer.(K) They went to Gilead and the region of Tahtim Hodshi, and on to Dan Jaan and around toward Sidon.(L) Then they went toward the fortress of Tyre(M) and all the towns of the Hivites(N) and Canaanites. Finally, they went on to Beersheba(O) in the Negev(P) of Judah.

After they had gone through the entire land, they came back to Jerusalem at the end of nine months and twenty days.

Joab reported the number of the fighting men to the king: In Israel there were eight hundred thousand able-bodied men who could handle a sword, and in Judah five hundred thousand.(Q)

10 David was conscience-stricken(R) after he had counted the fighting men, and he said to the Lord, “I have sinned(S) greatly in what I have done. Now, Lord, I beg you, take away the guilt of your servant. I have done a very foolish thing.(T)

11 Before David got up the next morning, the word of the Lord had come to Gad(U) the prophet, David’s seer:(V) 12 “Go and tell David, ‘This is what the Lord says: I am giving you three options. Choose one of them for me to carry out against you.’”

13 So Gad went to David and said to him, “Shall there come on you three[b] years of famine(W) in your land? Or three months of fleeing from your enemies while they pursue you? Or three days of plague(X) in your land? Now then, think it over and decide how I should answer the one who sent me.”

14 David said to Gad, “I am in deep distress. Let us fall into the hands of the Lord, for his mercy(Y) is great; but do not let me fall into human hands.”

15 So the Lord sent a plague on Israel from that morning until the end of the time designated, and seventy thousand of the people from Dan to Beersheba died.(Z) 16 When the angel stretched out his hand to destroy Jerusalem, the Lord relented(AA) concerning the disaster and said to the angel who was afflicting the people, “Enough! Withdraw your hand.” The angel of the Lord(AB) was then at the threshing floor of Araunah the Jebusite.

17 When David saw the angel who was striking down the people, he said to the Lord, “I have sinned; I, the shepherd,[c] have done wrong. These are but sheep.(AC) What have they done?(AD) Let your hand fall on me and my family.”(AE)

David Builds an Altar(AF)

18 On that day Gad went to David and said to him, “Go up and build an altar to the Lord on the threshing floor of Araunah(AG) the Jebusite.” 19 So David went up, as the Lord had commanded through Gad. 20 When Araunah looked and saw the king and his officials coming toward him, he went out and bowed down before the king with his face to the ground.

21 Araunah said, “Why has my lord the king come to his servant?”

“To buy your threshing floor,” David answered, “so I can build an altar to the Lord, that the plague on the people may be stopped.”(AH)

22 Araunah said to David, “Let my lord the king take whatever he wishes and offer it up. Here are oxen(AI) for the burnt offering, and here are threshing sledges and ox yokes for the wood. 23 Your Majesty, Araunah[d] gives(AJ) all this to the king.” Araunah also said to him, “May the Lord your God accept you.”

24 But the king replied to Araunah, “No, I insist on paying you for it. I will not sacrifice to the Lord my God burnt offerings that cost me nothing.”(AK)

So David bought the threshing floor and the oxen and paid fifty shekels[e](AL) of silver for them. 25 David built an altar(AM) to the Lord there and sacrificed burnt offerings and fellowship offerings. Then the Lord answered his prayer(AN) in behalf of the land, and the plague on Israel was stopped.

Footnotes

  1. 2 Samuel 24:2 Septuagint (see also verse 4 and 1 Chron. 21:2); Hebrew Joab the army commander
  2. 2 Samuel 24:13 Septuagint (see also 1 Chron. 21:12); Hebrew seven
  3. 2 Samuel 24:17 Dead Sea Scrolls and Septuagint; Masoretic Text does not have the shepherd.
  4. 2 Samuel 24:23 Some Hebrew manuscripts and Septuagint; most Hebrew manuscripts King Araunah
  5. 2 Samuel 24:24 That is, about 1 1/4 pounds or about 575 grams