Сеннахерив загрожує Єрусалиму

32 Після всього того, що Езекія так віддано зробив, ассирійський цар Сеннахерив виступив проти Юдеї. Він обложив укріплені міста, намисливши захопити їх. ² Коли Езекія побачив, що Сеннахерив прийшов і має намір напасти на Єрусалим, ³ він порадився зі своїми придворними й військовими, як би загатити річки, що за містом. І вони допомогли йому. ⁴ Зібралася величезна сила людей, і вони загатили всі струмки та потоки, що текли по їхній землі. «Чому ассирійські царі мають приходити й діставати багато води?»—казали вони. ⁵ Потім він добре попрацював, щоб полагодити всі зруйновані ділянки стіни й звів там вежі. Він побудував іще одну зовнішню стіну й укріпив стару частину Єрусалима зі східної сторони в місті Давида. Він також виготовив багато зброї та щитів.

⁶ Він призначив воєначальників над людьми й зібрав їх на майдані біля міської брами. Він підбадьорив їх такими словами: ⁷ «Будьте сильні й мужні. Не бійтеся й не жахайтеся царя ассирійського та його величезного війська, бо з нами більша сила, ніж з ними. ⁸ З ними тільки озброєна плоть, а з нами Господь наш Бог. Він допоможе нам у битві». І від того, що сказав цар юдейський Езекія, всі люди сповнилися впевненості.

⁹ Пізніше, коли Сеннахерив, цар ассирійський, та всі його сили обложили місто Лахиш, він послав своїх людей до Єрусалима з посланням Езекії, царю юдейському, та всім юдеям, що були там.

¹⁰ Ось що сказав Сеннахерив, цар ассирійський: «На чому ґрунтується впевненість ваша, що ви залишаєтеся в Єрусалимі під облогою? ¹¹ Коли Езекія каже: „Господь наш Бог порятує нас від рук царя ассирійського”,—він обдурює вас і штовхає вас на смерть від голоду й спраги. ¹² Хіба ж не сам Езекія позносив узвишшя й вівтарі, кажучи Юдеї та Єрусалиму: „Ви мусите поклонятися перед одним вівтарем і тільки на ньому спалювати запашне куріння?” ¹³ Хіба ж ви не знаєте, що я й мої батьки зробили з усіма народами інших земель? Хіба боги тих народів хоч коли змогли захистити свою землю від мене? ¹⁴ Чи якийсь із усіх богів цих народів, яких розбили мої батьки, змогли врятувати свої народи від мене? То як же ваш Бог врятує вас від моєї руки? ¹⁵ Отож нехай Езекія не обдурює й не ошукує вас. Не вірте йому, бо жоден бог жодного народу чи царства не здатен був врятувати народ свій від руки моєї або моїх батьків. То куди ж вашому богу врятувати вас від моєї руки!»

¹⁶ Наближені Сеннахерива багато ще говорили проти Бога та його слуги Езекії. ¹⁷ Цар також написав листи, у яких зневажав Господа Бога Ізраїлю, де говорилося проти Нього таке: «Так само, як і боги інших народів інших країн не врятували свої народи від руки моєї, так і Бог Езекії не врятує Свій народ від мене». ¹⁸ Тоді вони почали кричати юдейською мовою до людей Єрусалима, які були на мурі, щоб злякати їх і настрахати, а потім захопити місто. ¹⁹ Вони висловлювалися про Бога Єрусалима, як і про інших богів поганських, що є лиш творіннями рук людських.

²⁰ Цар Езекія та пророк Ісая, син Амоса, звернулися до небес із молитвою. ²¹ І Господь послав Ангела, який винищив воїнів, старійшин і воєначальників у таборі ассирійського царя. Отож він відступив на свої землі цілком зганьблений. І коли він увійшов у храм свого бога, кілька синів його зарубали його мечами.

²² Так Господь врятував Езекію та народ Єрусалима від руки ассирійського царя Сеннахерива, а також і від усіх інших ворогів. Він дбав про них у всьому. ²³ Багато хто приносив дари до Єрусалима Господу та коштовні дарунки Езекії, царю юдейському. Відтоді він став вельми шанований іншими народами.

Пиха, талан і смерть Езекії

²⁴ На ту пору Езекія захворів і лежав при смерті. Він молився Господу, Який почув його і подав йому знак^[a]. ²⁵ Але серце Езекії запишалося, і він не відповів на милість Божу, виявлену до нього. Ось чому Господній гнів був на ньому та на Юдеї і Єрусалимі. ²⁶ Тоді Езекія розкаявся в погорді серця свого, покаялися й люди Єрусалима. Ось чому гнів Господній упав на них у дні правління Езекії.

²⁷ Езекії мав силу-силенну багатств і почестей. Він зробив скарбниці для срібла та золота, для дорогоцінного каміння, пахощів, щитів та різноманітних коштовностей. ²⁸ Він також побудував комори для зберігання зерна, молодого вина та оливи. Він збудував ясла для великої рогатої худоби й загони для отар та черед. ²⁹ Він побудував багато міст і придбав багато великої рогатої худоби та отар, адже Бог дав йому велике багатство.

³⁰ Саме Езекія загатив верхів’я річки Ґіхон і спрямував воду вниз, на західну частину Давидового міста. Йому щастило в будь-який справі, за яку він брався. ³¹ Але коли правителі Вавилона вирядили своїх послів, аби довідатися про диво, що сталося на тій землі^[b], Бог залишив Езекію, щоб випробувати його й довідатися про все, що в нього на серці^[c].

³² Інші події правління Езекії та його побожні діла записано в з’явах пророка Ісаї, сина Амоса, у книзі Хронік Царів Юдеї та Ізраїлю. ³³ Езекія спочив зі своїми батьками й був похований на горі поруч з могилами Давидових нащадків. Усі юдеї та люди Єрусалима віддали йому почесті, коли він помер. Після нього царем став його син Манассія.